Південно-західна частина Одеської області, що розташована у Дунайсько-Дністровському межиріччі Придунав’я, включає 5 адміністративних районів — Болградський, Ізмаїльський, Кілійський, Ренійський і Татарбунарський, а також місто обласного підпорядкування Ізмаїл. Загальна площа регіону становить 6,6 тис. кв. кілометрів.
З урахуванням географічного положення Українське Придунав’я має стратегічне значення. Вихід до транс’європейської артерії — р. Дунаю забезпечує зв’язок з країнами Центральної і Східної Європи та зумовлює важливість цього регіону як ланки системи європейських транспортних коридорів.
Природний потенціал Українського Придунав’я представлений насамперед земельними, водними і рекреаційними ресурсами.
Обслуговування пасажирських і круїзних суден у внутрішньому та міжнародному сполученнях здійснюється морськими вокзалами в портах Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ (з портопунктом у м. Вилковому).
Розташування Придунайського регіону на перетині найважливіших міжнародних шляхів з Європи в Азію сприяє розвиткові потенціалу морегосподарського та транспортного комплексу, який включає 3 морських торговельних порти (мм. Рені, Ізмаїл, Усть-Дунайськ), 2 судноремонтних заводи, державну судноплавну компанію ВАТ “Українське Дунайське пароплавство”, 4 залізничні станції, локомотивне депо, ряд підприємств автомобільного транспорту, аеропорт Ізмаїл. У транспортному вузлі регіону здійснюється передача та розподіл вантажів між різними видами транспорту. Діє міжнародна поромна переправа Рені — Русе.
Однією з причин фінансово-економічної кризи підприємств морської галузі є відсутність глибоководного судноплавного ходу Дунай — Чорне море в українській частині дельти р. Дунаю, що призводить до необхідності сплати щороку вітчизняними судновласниками близько 1 млн. доларів США за прохід румунськими каналами і негативно позначається на роботі портів Усть-Дунайськ, Ізмаїл і Рені, Ізмаїльського суднобудівного та Кілійського судноремонтного заводів.
Неефективне управління портовою інфраструктурою; і незадовільний стан інфраструктури в українських портах (рівень зносу портової інфраструктури становить 80−90%); застаріла транспортна інфраструктура; скорочення обсягів транзитних вантажів, що обробляються в Україні; недостатньо використаний потенціал інтеграції в міжнародні транспортні коридори.
Потенційна пропускна спроможність українських морських портів дунайського регіону становить близько 15 млн. тонн, на жаль протягом останніх років фактичні обсяги постійно знижуються.
Адміністрація Ізмаїльського морського порту
Одеська область, 68600, м. Ізмаїл, наб. Луки Капікраяна, 4, тел.: (04841) 2-10-08, тел./факс деловодства (04841) 2-06-45 [email protected];
Начальник Адміністрації Ізмаїльського морського порту - Лапоног Сергій Іванович
Відповідно до реєстру АМПУ, портовими операторами є: ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт», Ізмаїльська філія державного підприємства «Адміністрація морських портів України», ТОВ «Сервіспорт», ТОВ «ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА», ТОВ «Е.К.О. ГРУП».
Оперативні показники
Загальний обсяг вантажопереробки у Ізмаїльському морському порту за січень - червень 2021 року склав 1,83 млн тонн, що на 7,4% вище за показники аналогічного періоду 2020 року, у тому числі експорт
склав 1,38 млн тонн (-2%), імпорт – 61,69 тис. тонн (-38,3%), транзит – 345,57 тис. тонн (+84,6%), каботаж – 34,67 тис. тонн.
Наливних вантажів за цей період перевантажено 153,72 тис. тонн (+41,7%) до показників аналогічного періоду 2020 року). В тому числі, найкращих результатів досягнуто при переробці нафтопродуктів - 31,71 тис. тонн (+208,2%), хімічних – 75,89 тис. тонн (+59,6%). Олії перевантажено
36,75 тис. тонн (-27,5%).
Навалювальних вантажів за січень – червень 2021 року перероблено
1,47 млн тонн (+2,8%). З них: вугілля – 78,83 тис. тонн (+27,5%), руда –
1,33 млн тонн (+6,7%), будівельні – 14,59 тис. тонн (-67,4%), хімічні та мінеральні добрива – 1,3 тис. тонн (-35,0%), інші сипучі вантажі – 47,24 тис. тонн (-27,5%).
Генеральні вантажі у звітному періоді склали 201,10 тис. тонн вантажообігу порту (125,6% від показників січня - червня 2020-го). Чорних металів перероблено 143,40 тис. тонн (141,8%), у т. ч. металопрокат -
142,00 тис. тонн (159,1%). Хімічних та мінеральних добрив перевантажено
35,39 тис. тонн (92,8%), цементу в тарі - 0,95 тис. тонн (13,4%). Інші тарно-штучні вантажі - 19,98 тис. тонн (145,8%). Папіру перевантажено 1,38 тис. тонн.
Кількість суднозаходів з початку року – 1 354, у червні – 242 судна.
За 12 місяців 2020 року обсяг вантажопереробки склав 3 мільйони 244,6 тисяч тонн, що на 24,2% нижче за показники аналогічного періоду 2019 року, у тому числі експорт
2 млн 609тис. тонн, імпорт – 201,9 тис. тонн., транзит 428,5 тис. тонн.
У номенклатурі вантажів Ізмаїльського морського порту найбільший обсяг вантажообігу незмінно складає руда всяка (загальний обсяг за 12 місяців складає 2310,6 тис. тонн).
У 2020 році поставки залізорудної сировини на залізничну станцію Ізмаїл скоротилися на 36% в порівнянні з 2019 роком – до 2,18 млн т.
Серед об’єктивних чинників падіння показників – криза в металургійній галузі, що призвела до зниження попиту на залізорудну сировину, що перевантажують через Ізмаїльський порт, а також глобальна економічна криза, з якою зіткнулася світова економіка внаслідок пандемії коронавирусу.
У 2020 році було завершено ремонт семи понтонів Ізмаїльського морського вокзалу, - уперше за 40 років. Вони призначені для швартовки і стоянки суден портового і пасажирського флоту, та забезпечують безпечний перехід членів екіпажів з берега на судно по трапах.
В межах комплексу заходів щодо збільшення обсягів перевезень пасажирів водним транспортом завершено роботи із заміни огорожі та ремонту зовнішнього освітлення набережної морського вокзалу, що стало завершальним етапом проєкту поновлення одного з базових об’єктів туристичної інфраструктури міста.
Частка підприємства-держстівідора (ДП ІзмМТП) в структурі загальної перевалки в порту – найвагоміша.
ДП «ІЗМ МТП» за 2020 рік перевантажів 3,04 млн. т
ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт»
68688, Україна, м. Ізмаїл, вул. Портова, 7, тел.: (04841) 2-04-95; факс: (04841) 48-0-53, e-mail: [email protected], [email protected]
Директор ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" - Єрохін Андрій Юрійович
У січні – червні 2021 року ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» обробив 1,72 млн тонн, що на 6,6% вище за показники аналогічного періоду 2020 року.
В тому числі, експортні вантажі – 1,39 млн тонн (+1,0 %), імпорт –
36,2 тис. тонн (-56,2%), транзит – 261,3 тис. тонн (+90,2%), каботаж –
32,4 тис. тонн (+95,2%).
Найкращий показник досягнуто при експорті чорних металів -
125,4 тис. тонн (+53,3%), транзиті вугілля – 78,6 тис. тонн (+27,2%), хімічних та мінеральних добрив – 5,4 тис. тонн (+20,0%).
У січні – червні 2021 року оброблено 925 суден, зокрема у червні – 173.
Державне підприємство «Ізмаїльський морський торговельний порт» – один з найбільш сучасних і високомеханізованих портів на Дунаї. Завдяки своєму вигідному географічному положенню, він є європейськими воротами країни, важливою транспортною ланкою, які з'єднують країни Центральної і Північної Європи з країнами Чорного і Середземного морів. До акваторії Ізмаїльського порту відноситься водний простір Кілійського гирла річки Дунай від 85 до 94 кілометра, рахуючи від лівого берега до умовної лінії державного кордону України, яка проходить по фарватеру річки.
Порт Ізмаїл - великий транспортний вузол, в якому тісно переплітається робота морського, річкового, залізничного та автомобільного транспорту. Порт засновано на початку ХIХ століття.
Основні види діяльності:
ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» спеціалізується на вантажопереробці суховантажних сипучих вантажів – вугілля, залізорудної сировини, які прямують до металургійних комбінатів Сербії, Болгарії, Австрії.
Враховуючи те, що ДП «ІЗМ МТП» є експортними воротами України для придунайських країн, великий вплив на його роботу має фінансово-економічна ситуація в цих країнах.
Для ДП «ІЗМ МТП» притаманна лінійно-функціональна організаційна структура управління. У структурі підприємства виділяються: виробничо-перевантажувальні комплекси (ВПК-1 (перевалка генеральних вантажів), ВПК-2 та ВПК-3 (перевалка навалочних вантажів)), керуючий орган – портова адміністрація (управління). ДП «ІЗМ МТП» має власний портовий флот, до складу якого входять буксири-штовхачі, катери, плавкрани, несамохідні суховантажні баржі, бункеровщики, понтони, судна спецпризначення. Є автобаза, ремонтно-будівельна дільниця, виробничий комплекс механізації тощо.
Загальна територія ДП «ІЗМ МТП» становить 107,5 га, площа ділянки 85-го кілометра складає 15,2 га. ДП «ІЗМ МТП» має 24 причали, загальною протяжністю 2618,6 м. Площа відкритих складів складає 201,1 тис. кв. м., критих - 19,7 тис. кв. м. Можливості причалів ДП «ІЗМ МТП» дозволяють приймати і ставити під вантажні операції судна з осадкою до 7 метрів, довжиною до 150 метрів, шириною до 30 метрів, дедвейтом до 6000 тонн.
Безпеку судноплавства в акваторії порту забезпечує Служба капітана порту, лоцманську проводку судів - ДП «Дельта-Лоцман».
1-й комплекс – причали № № 1-8.
Спеціалізація – призначений для перевантаження різних генеральних вантажів, таких як папір, метали і металеві вироби, пакетовані вантажі, вантажі в мішках, біг-бегах, ящиках, стосах і бочках.
На прилеглій до ППК-1 території розташований елеватор з естокади на р. Дунай, обсяг складування якого становить 27 тис. тонн.
ППК-1 має в своєму розпорядженні складські площі і перевантажувальну техніку.
Загальна площа складів:
- Відкритих: 31936 кв.м;
- Критих: 17931 кв.м.
Комплекс малої механізації має автопогрузчики типу «Тойота» вантажопідйомністю від 1,5 до 10 тонн.
Також район оснащений портальними кранами типу «Ганц» (вантажопідйомність 5 т), «Альбатрос» (вантажопідйомність 16 т), «Альбрехт» (вантажопідйомність 20 т).
Довжина причальної лінії становить 908,6 м.
На причалах № 0, 1, 2 здійснюється прийом і відстій іноземного самохідного флоту.
Причали № 4, 5, 6, 7, 8 призначені для перевантаження вантажів.
Максимальні параметри суден, які приймаються: довжина - 150 м, ширина - 22 м, осадка -7 м.
Режим роботи району цілодобовий, що дозволяє здійснювати безперервне надання різних послуг
2-й комплекс – причали № № 19-22. Контейнерний термінал причали №№12-14
Виробничо-перевантажувальний комплекс №2 знаходиться на 91-му км річки Дунай.
На території ППК-2 розташовані рудні причали і контейнерний термінал, призначені для перевантаження і зберігання різних навалювальних (кокс, окатиші, аглоруда, концентрат, вугілля) і генеральних вантажів (метал, устаткування, контейнери).
ППК-2 має складські площі і перевантажувальну техніку: портальні крани різних видів і потужностей, автонавантажувачами всілякої вантажопідйомності.
Загальна площа відкритих складів - 86 тис. кв. м.
Довжина причальної лінії:
- У контейнерного терміналу: 12-й, 13-й і 14-й причали - 320 м;
- У рудних причалів: 19-й, 20-й і 21-й причали - 540 м.
Найбільш глибоководними є 14-й і 22-й причали - 3,8 м.
Комплекс малої і великої механізації має автопогрузчики типу «Тойота», «ТСМ», «Кальмар» вантажопідйомністю від 3,5 до 25 тонн, портовими тягачами, тракторами і бульдозерами.
ППК-2 оснащений портальними кранами:
- «Ганц» вантажопідйомністю 5 - 6 т;
- «Альбатрос» вантажопідйомністю 10 т;
- «Альбрехт» вантажопідйомністю 10 - 20 т;
- «Сокіл» вантажопідйомністю 16 - 32 т;
- «Кондор» вантажопідйомністю 32 - 40 т.
Максимальні параметри прийнятих суден: довжина 117 м, ширина 16,6 м, осадка 5 м.
3-й комплекс – причали № № 16-18; 23-26.
Спеціалізація – основними вантажами, що переробляються на виробничо-перевантажувальному комплексі № 3, є навалочні, що включають в себе залізорудну сировину (окатиші, аглоруда, залізорудний концентрат), вугілля, кокс, чавун в чушках, мінеральні добрива. Є можливість перевантажувати металопрокат, обладнання, пакетовані вантажі, вантажі в мішках, біг-бегах, стосах і бочках.
ППК-3, має складські площі і перевантажувальну техніку.
Загальна площа складів становить:
- Відкритих - 80 тис. кв. м
- Критих - 3 тис. кв. м
Перевантажувальний комплекс оснащений портальними кранами типу:
- «Ганц» вантажопідйомністю 6 т, виліт стріли 32 м;
- «Альбатрос» вантажопідйомністю 10 т, виліт стріли 32 м;
- «Альбрехт» вантажопідйомністю 10 т, виліт стріли 32 м;
- «Сокіл вантажопідйомністю 20 т, виліт стріли 32 м;
- «Кондор» вантажопідйомністю 40 т, виліт стріли 32 м.
На території ППК-3 розташовані сім причалів загальною довжиною 713 м, на яких переробляються такі вантажі:
- 16-й, 17-й причали - вугілля, кокс;
- 18-й, 23-й причали - окатиші, аглоруда, концентрат;
- 24-й причал - вугілля;
- 25-й причал - вугілля, чавун в чушках;
- 26-й причал - мінеральні добрива, генеральні вантажі, сипучі вантажі.
Також у відомстві ППК-3 п'ять причалів на 85-му км р. Дунай протяжністю 421 м, на яких здійснюються прийом і відстій самохідного флоту, є можливість приймати навалочні вантажі, що перевантажуються за допомогою плавкранів. Складська площа цих причалів становить 26 250 кв. м.
Максимальна осадка прийнятих суден - 4,5 м.
В даний час опрацьовується варіант переробки зерна з автомашин з подальшим накопиченням в критому складі і відправкою в контейнерах по залізниці.
В розрізі портових операторів, ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» (ІЗМ МТП)
Як наслідок пандемії COVID-19 та запровадження у світі карантинних та обмежувальних заходів знизився попит на сировину кінцевими споживачами – металургійними комбінатами Європи, які стагнують та знижують обсяги свого виробництва.
Як наслідок коронавірусної пандемії відбулося зниження виробництва (металургійних підприємств) в Європі, падіння ринку металопродукції. У минулому році великий обсяг - 100% високомаржинальних вантажів поставляла компанія «Метінвест» на меткомбінат Hebei Iron & Steel (Смедерево, Сербія) і Полтавський ГЗК (Ferrexpo) на метзавод Voestalpine (Австрія). Сербський металокомбінат планував скоротити виробництво на 20%, однак згодом падіння склало 50%. Замість 300 тис. тонн, які планували постачати в квартал, поставляємо 150 тис. тонн не тільки залізорудної сировини, а й вугілля та інших вантажів. Якщо Voestalpine закуповувала приблизно 90 тис. тонн окатишів на місяць, то на сьогоднішній день падіння становить 65-75 тис. тонн.
ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» перевантажило на баржі трьох кар'єрних самоскидів, які відправляться в Сербію по Дунаю.
З березня 2021 року в Ізмаїльському порту відновилася після п'ятирічної перерви перевантаження рідких добрив на річкові судна, які здійснює
ДП «ІМТП».
Ізмаїльський морський вокзал –18 квітня 2019 року відбулось урочисте відкриття капітально відбудованої будівлі Ізмаїльського морського вокзалу. Будівля 1972 року забудови вперше була реконструйована.
Будівля морського вокзалу багатофункціональна. Вона включає офісні приміщення, зали для прийому пасажирів, митного і прикордонного контролю. Крім того, площі морвокзалу можуть бути використані для проведення конференцій та інших публічних заходів.
Обсяг інвестицій АМПУ в реконструкцію об'єкта становить 52 млн грн. Ремонт було виконано із використанням енергозберігаючих технологій: будівлю утеплено, встановлено нові склопакети, системи теплопостачання, вентиляції, кондиціонування, вводи водопроводу та каналізації, а також повністю замінено освітлення, засоби пожежної сигналізації та пожежогасіння, відремонтовано покрівлю.
Слідом за ремонтом будівлі морського вокзалу та благоустроєм прилеглої території, Адміністрація Ізмаїльського морського порту восени 2019 року приступила до ремонту гідротехнічних споруд розташованих безпосередньо біля «морських воріт» міста.
У травні 2020 року Ізмаїльською філією було оголошено тендер на закупівлю послуг з докового ремонту трьох понтонів Ізмаїльського морського вокзалу. За результатами відкритих торгів у системі "ProZorro", переможцем аукціону стала ТОВ "Чорноморська судноплавна компанія" (м. Херсон), - з якою 10 червня був укладений договір. Понтони були відбуксировані до Херсону. За умовами договору, вони повернулися до місця постійної дислокації 24 серпня.
У процесі докового ремонту були здійснені заміна обшивки корпусу та палуби, фарбування поверхонь.
У 2020 році було завершено ремонт семи понтонів Ізмаїльського морського вокзалу, – уперше за 40 років. Вони призначені для швартовки і стоянки суден портового і пасажирського флоту, та забезпечують безпечний перехід членів екіпажів з берега на судно по трапах.
Адміністрація Ізмаїльського морського порту продовжує відновлення понтонів Ізмаїльського морського вокзалу: на доковий ремонт до Херсону у квітні 2021 року відправлено ще три з них. У процесі докового ремонту будуть здійснені заміна обшивки корпусу та палуби, фарбування поверхонь тощо.
Адміністрацією Ізмаїльського порту проводиться системна робота щодо залучення круїзних компаній до співпраці та збільшення пасажиропотоків до міста Ізмаїл у партнерстві з виконкомом Ізмаїльської міської Ради. Ізмаїл стане туристичним центром українського Придунав’я. Це передбачено Програмою розвитку туризму на території Нижньодністровського басейну, Дунайського та Білгород-Дністровського субрегіону. Як окрема туристична локація, Ізмаїл матиме спеціалізацію центру культурно-пізнавального, подієвого та круїзного туризму.
Виконком Ізмаїльської міської ради підписав грантовий контракт за проєктом «CBConnect - Trans - Розвиток інтермодального транскордонного сполучення за маршрутом Ісакча - Орловка - Ізмаїл – Тулча».
Інфраструктурною складовою є будівництво сучасної стоянки маломірних судів (марини) приблизно на 12 місць в межах набережної Луки Капікраяна № 4, капітальний ремонт під'їзної дороги до морського вокзалу з облаштуванням парковки автотранспорту, а також закупівля двох суден (на 32 та на 12 місць) для здійснення регулярного пасажирського сполучення за маршрутом «Ізмаїл-Тулча» та в зворотньому напрямку. Час реалізації проекту – 24 місяці.
Головним партнером проєкту є мерія міста Ісакча (Румунія, повіт Тулча), а виконком Ізмаїльської міської ради є одним із партнерів з української сторони.
Цей проект реалізується у рамках Спільної операційної програми «Румунія-Україна 2014-2020» і фінансуватиметься Європейським союзом. Основна його мета - відновлення регулярного пасажирського сполучення між містами Ізмаїл і Тулча (Румунія) по річці Дунай.
Підписання грантового контракту означає юридичний і фактичний початок проекту.
Порт Ізмаїл включений до транскордонного туристичного маршруту.
Із Румунії до Ізмаїлу найближчім часом на постійній основі буде заходити круїзне пасажирське судно із іноземними туристами. Це стало результатом успішної транскордонної співпраці української та румунської сторін в галузі розвитку туризму.
Слід підкреслити, що це – перший за останнє десятиріччя проєкт, коли туристичний потік орієнтований на відвідування Ізмаїлу.
З кількох причин, у тому числі – початку пандемії COVID-19 – реалізацію проєкту було відкладено. Перші невеликі групи туристів в межах туру вже у березні відвідали румунську частину круїзного маршруту, а ось дату суднозаходу до Ізмаїлу відкладали тричі у зв’язку із карантинними обмеженнями. Проте з 23 квітня до причалу біля Ізмаїльського морського вокзалу щотижня швартується круїзний теплохід DIANA (прапор Нідерланди) із туристами на борту.
Ізмаїл стане відправним пунктом нового круїзу «Відкриття Румунії», який стартує 28 червня 2021 року від причалу Ізмаїльського морського вокзалу.
До порту Ізмаїл подовжив свій шлях з 16 липня вантажний комбінований потяг "Вікінг".
Першим рейсом привезуть 41 стандартний 40-футовий контейнер.
В майбутньому планується збільшити щомісячний обсяг вантажообігу у напрямку Ізмаїльському порту та перевозити різни види вантажів.
Подовження маршруту "Вікінгу" до Ізмаїльського порту стало результатом спільної праці ДП "ІЗМ МТП", АТ "Укрзалізниця", АТ "Пласке" та партнерів.
Міжнародний проєкт потягу "Вікінг" був заснованй у 2002 році з метою поєднати Чорноморський та Балтійський регіони. Зараз в ньому беруть участь 8 країн.
Адміністрація Ізмаїльського морського порту продовжує відновлення понтонів Ізмаїльського морського вокзалу: на доковий ремонт до Херсону відправлено ще три з них. У процесі докового ремонту будуть здійснені заміна обшивки корпусу та палуби, фарбування поверхонь тощо.
З метою підтримання оголошених глибин, на підставі результатів сезонних промірів, ДП «АМПУ» розпочато експлуатаційне днопоглиблення в акваторії морського порту Ізмаїл, яке проводитиметься господарським способом.
Стивідорні компанії порт Ізмаїл
Активи зернового елеватора в Ізмаїльському морському порту передані в управління новому портовому оператору – ТОВ «Е.К.О. ГРУП». Підприємство отримало доступ до причалу № 3 Ізмаїльського морського порту, максимальна потужність якого складає 720 тис. тонн за рік та розпочало роботу на старті заготівельного сезону. ТОВ «Е.К.О. ГРУП» працює с зерновою групою та олійними культурами. У жовтні був підписаний перший контракт на перевалку насіння соняшнику в режимі транзиту з Молдови до Болгарії. Зараз вантаж вже доставляється в порт автотранспортом, накопичується на елеваторі, а його відвантаження на баржі очікується наступного тижня.
Відновлення роботи на активах елеватору позитивно впливає на показники вантажообігу в ізмаїльському порту, є надія. що вони будуть поступово зростати.
Позитивна динаміка зростання кількості суднозаходів морських суден до морського порту Ізмаїл зумовлена збільшенням попиту на експорт агропродукції у країнах-імпортерах. Ці вантажі направляються до портів Іспанії, Італії, Греції, Туреччини. Раніше у номенклатурі вантажів Ізмаїльського порту агропродукція була представлена переважно зерновою групою, а вантажні операції із цією групою вантажів мали сезонний характер та були пов’язані із збиральною компанією у фермерських господарствах. Із початком діяльності одного з найбільших у регіоні підприємств з переробки агропродукції – ТОВ «Ізмаїл-Трансбалктермінал», виробника рослинної олії та шроту, вантажоперевалка цієї групи вантажів здійснюється на протязі всього року.
У січні 2021 року представники Ізмаїльского морського порту прийняли участь у нараді щодо проєкту відновлення залізничної ділянки «Бесарабяска-Березіно».
Питання реалізації цього проєкту, який призначений поєднати залізничні шляхи республіки Молдова та України в обхід Приднестровської республіки, обговорюється вже на протязі багатьох років, але думка сторін с цього приводу кардинально протилежна. Прихильники будівництва вважають, що завдяки виключенню Приднестровської ділянки із логістичної схеми, вартість залізничних перевезень стане нижче, що простимулює зростання обсягів вантажів до Українського Придунав’я. Інша позиція полягає в тому, що будівництво цієї гілки навпаки призведе до втрат вантажопотоків залізорудної сировини, які будуть переорієнтовані на Румунські порти.
Для відновлення повноцінного руху по залізничній ділянці Бессарабяска - Березино на українській території буде потрібно будівництво колії довжиною в 20 км, а також провести капітальний ремонт на ділянці Арциз - Березино загальною протяжністю в 36,5 км. Вартість робіт по відновленню залізничного руху між Україною і Молдовою на українській ділянці, за попередніми розрахунками, складе близько 27 млн євро.
Морський порт Ізмаїл
На коротко-, середньострокову перспективу передбачається:
підтримка рівня глибин в акваторії морського порту відповідно до оголошених, що, зокрема, відповідають рівню глибин на глибоководному судновому ході р. Дунай — Чорне море;
підвищення ефективності використання наявних перевантажувальних потужностей.
Чинник, що впливає на досягнення стратегічних цілей, — реконструкція станції Ізмаїл — порт Новий.
На довгострокову перспективу передбачається:
оновлення основних фондів державної стивідорної компанії за рахунок інвестиційних коштів, зокрема залучених на умовах державно-приватного партнерства;
розвиток вільних перспективних територій.
Чинник, що впливає на досягнення стратегічних цілей, — розширення пропускної спроможності під’їзних автомобільних шляхів до морського порту.
Адміністрація Ренійського морського порту
Одеська обл., 68802, м. Рені, вул. Дунайська 188,
тел/факс: +38 (04840) 414-84; тел/факс: +38 (04840) 410-3;
е-mail [email protected]; [email protected]; [email protected]
Начальник Адміністрації Ізмаїльського морського порту - Кононенко Юрій Володимирович.
Порт Рені - великий транспортний вузол на Дунаї (Україна), у якому тісно переплітається робота морського, річкового, залізничного та автомобільного транспорту.
Навігація в порту Рені триває цілий рік, зв'язок з Чорним морем здійснюється через ГСХ "Дунай -Чорне море" і Сулинський канал. Глибини біля причалів досягають 7,5 м і дозволяють обробляти всі судна, осадка яких дозволяє пройти через підхідні канали.
Унікальне географічне положення визначило статус порту Рені одночасно як річкового і морського. Порт розташований у Південно-Західній частині України на стику українського, румунського і молдавського кордонів, і на перетинанні 4-х транспортних коридорів: Критських №7 і №9, Євроазіатського і Чорноморського
Технічні характеристики:
Проектна потужність порту - 12,3 млн. тонн.
Площа території - 940 тис. кв. метрів.
Кількість причалів - 38.
Глибини біля причалів - від 2 до 7,5 м.
Довжина причальної лінії - 3611 метрів.
Площа покритих складів складає 30 тис. кв. метрів. Площа відкритих складських ділянок - 195 тис. кв. метрів.
Порт Рені приймає будь-які судна, осадка яких дозволяє пройти Сулинський канал та ГСХ "Дунай - Чорне море" гирлом Швидке, що з'єднує Дунай з Чорним морем.
Спеціалізація: на 39 спеціалізованих причалах порту обробляються практично усі види вантажів, у тому числі генеральні, навалювальні, наливні, насипні, великовагові, негабаритні, контейнери.
У порту функціонує два спеціалізованих причали. Причал для великовагових вантажів обладнаний 250-тонним мостовим краном. Довжина причалу - 120 м, глибина біля стінки – 3.6 м. Причал для обробки судів типу "Ро-Ро" довжиною 85 м, глибиною біля причалу 3.6 м.
Порт Рені оснащений розгалуженою мережею залізничних колій, має великий парк завантажувальної техніки і вантажозахватних пристроїв, що дозволяють перевантажувати вантажі вагою одного до 250 тонн за раз.
Відповідно до реєстру АМПУ, в порту працюють ДП «Ренійський морський торговельний порт», ПП «РеніЛіс», ТОВ «Рені-Лайн», ТОВ «Рені-Термінал», ТОВ «Агро-Рені», ТДВ «Ренійський елеватор», ТОВ «Укрчем», ПП« Ларус Шиппінг», ТОВ «ДСЛ Україна», ТОВ «СК «Акорд»», ТОВ «Термінал Дунай», ПАТ «Одес-нафтородукт», ТОВ «Скарбниця Бессарабії», ПП «Транс-Експо».
ДП «Ренійський морський торговельний порт»
Одеська обл., 68802, м. Рені, вул. Дунайська 188, тел/факс: +380 (4840) 43398; е-mail: [email protected]
Ігнатенко Максим Петрович - в.о. директора ДП «Ренійський морський торговельний порт».
Оперативна інформація щодо діяльності
Вантажопереробка в морському порту за січень – червень 2021 року склала 350,22 тис. тонн, що на 34,6% нижче за показники аналогічного періоду 2020 року, у тому числі експорт збільшився в 8,86 разів - до 26,51 тис. тонн, імпорт – на 24%, до 7,95 тис. тонн. Транзит вантажів зменшився на 40% - до 315,76 тис. тонн.
Наливних вантажів за січень – червень перевантажено 19,09 тис. тонн (+32,5%), з них нафтопродукти – 8,64 тис. тонн (+34,8%), хімічні -
10,45 тис. тонн (+30,6%).
Навалювальних вантажів за січень - червень 2021 року перероблено
308,94 тис. тонн (-39,3%). З них хімічні та мінеральні добрива – 57,24 тис. тонн
(+26,7%). Зернові – 98,72 тис. тонн (-69,8%). Інші сипучі вантажі -
152,98 тис. тонн (+12,0%).
Генеральні вантажі у звітному періоді склали 22,19 тис. тонн вантажообігу порту (+79,7%), зокрема чорні метали – 21,17 тис. тонн, хімічні та мінеральні добрива – 1,02 тис. тонн (-91,7%).
Кількість суднозаходів з початку року – 148, у червні – 20 суден.
У січні-грудні 2020 року вантажопереробка склала 786 тис.тонн, що на 38,4% нижче за показники аналогічного періоду 2019 року.
Експорт – 6,71 тис. тонн, що становить 52,4% до показників минулого року. Імпорт – 13,37 тис. тонн, Транзит –765,8 тис. тонн (60,7% до показників минулого року)
Основні чинники зниження вантажопереробки – зниження транзиту зернових та інших сипучих вантажів.
Кількість суднозаходів з початку року – 109, зокрема протягом
грудня – 37.
ДП «РМТП» у своєму складі має 3 (три) вантажних райони, які здійснюють навантажувально-розвантажувальні роботи з перевантаження генеральних та насипних вантажів та наливних вантажів.
Порт налічує 30 причалів загальною довжиною 3611 м, 27 причалів знаходяться у технічно-задовільному стані, 4 причали виведені з експлуатації. Глибини біля причалів порту складають від 2 до 7,5 м і дозволяють приймати всі судна, осадка яких дозволяє пройти Сулінський канал.
ДП «РМТП» обслуговуються залізничною станцією першої категорії Рені-Наливна та станцією другої категорії Рені-Основна ДП «Одеська залізниця». На даний час не існує безпосереднього зв'язку станції Рені із залізницями України. Всі залізничні перевезення здійснюються транзитом через Молдову по ділянках ДП «Залізниці Молдови» Новасавіцька – Етулія, через переходи на кордонах Кучурган (Україна) – Новосавіцька (Молдова), та Етулія (Молдова) - Фрікацей (Україна). Через прикордонний перехід Джурджулешти (Молдова) – Рені (Україна) здійснюється зв'язок із залізницями Молдови та Румунії .
Саме через відсутність безпосереднього зв’язку Ренійського транспортного вузла із мережею залізниць України ускладнюється становище ДП «Ренійський морський торговельний порт» на ринку транспортних послуг. Необхідність транзиту вантажів через Молдову призводить до збільшення транспортних витрат вантажовласників, що значним чином впливає на конкурентоспроможність послуг підприємства у порівнянні із ДП «Ізмаїльский морський торговельний порт» та головними регіональними конкурентами нашого підприємства, якими є порти Констанца та Галац (Румунія), порт Джурджулешти (Молдова).
Виробничо-фінансова діяльність порту також залежить від погодних умов та природних явищ на Дунаї, які приводять до обмеження навігації по річці Дунай пароплавствами Братиславської угоди. Насамперед це є надзвичайно низькі, у літку, або високі, на весні рівні води. Іноді, у зимові місяці, можливе закриття навігації у зв'язку з льодовою обстановкою.
Максимальна виробнича потужність порту з урахуванням нафтоналивних вантажів складає 12,3 млн. тонн, максимально досягнута у 1989 році – 10,5 млн. тонн.
ДП «Ренійський морський торговельний порт» обробило в за січень – червень 2021 року 29,2 тис. тонн, що у 3,17 рази більше за показники аналогічного періоду 2020 року, у тому числі експорт склав 11,1 тис. тонн (чорні метали – 10,6 тис. тонн, зерно – 0,5 тис. тонн), транзит вантажів збільшився на 96,7% - до 18,1 тис. тонн, зокрема транзит зернових збільшився 178,5%.
Кількість суднозаходів з початку року – 16, у червні – 4.
При запланованому на червень місяць 2021 року обсягу вантажопереробки 23,0 тис. тонн, фактично перевантажено 5,3 тис. тонн, що на 5,3 тис. тонн більше ніж у червні 2020 року, однак на 17,7 тис. тонн менше від планового показника.
Невиконання планових показників з вантажопереробки протягом 2020 року та попередніх періодів призвело підприємство до різкого зменшення дохідної частини, його збитковості, арешту всіх банківських рахунків, та як наслідок повної фінансової блокади.
У порівнянні з аналогічним періодом минулого року за 1 півріччя 2021 року допущено ріст витрат за рахунок:
Окрім цього, при виплаті заборгованої заробітної плати працівникам за
рішенням суду, виконавчою службою стягується з підприємства виконавчий збір в розмірі 10% від суми виплаченої заробітної плати по виконавчому провадженню ( біля 1млн.грн.).
Відтак, не дивлячись на погашення двохрічної заборгованості по заробітній платі протягом березня - червня 2021 року в сумі понад 9,8 млн. грн., борг перед працівниками ще залишається в сумі 8,4 млн. грн., а прострочена заборгованість по податках перед бюджетами всіх рівнів та зі страхування становить 78,3 млн. грн. (без врахування штрафних санкцій і пені).
Окрім фінансових проблем є і інші проблемні питання, які заважають повноцінній роботі підприємства та потребують вирішення.
Довготривалий простій суден «SKY MOON» та «MAMBA B» біля причалів порту Рені. Судно «SKY MOON» (прапор Танзанія) арештоване Державною прикордонною службою України та знаходиться у порту з грудня 2016 року. Це судно несе екологічну небезпеку для акваторії порту та р. Дунай. На ньому знаходиться 3 тис. тонн соди, яка у разі виникнення непередбачуваних обставин, може потрапити в акваторію порту та річку. Судно «MAMBA B» знаходиться біля причалу №21, арештоване рішенням суду з квітня 2017 року, яке перешкоджає залученню вантажів, оскільки унеможливлює здійснення вантажних операцій з використанням №21 причалу та складських майданчиків, прилеглих до причалу.
В даний час відбувається процес відновлення втрачених портом позицій на ринку після багаторічної деградації.
Зростання вантажопереробки, уже в липні місяці, планується за рахунок нових вантажопотоків – металу, зернових вантажів, макухи, барди, негабаритного обладнання (вітрогенераторів), металобрухту тощо.
Додаткове отримання коштів від продажу металобрухту списаних застарілих і фізично зношених основних засобів та продажу основних засобів, які не задіяні в технологічному процесі підприємства, будуть спрямовані на погашення заборгованості з виплати заробітної плати та податків.
Окрім цього, повторно направлено клопотання в адресу мерії м. Рені, щодо прискорення приймання гуртожитку на баланс громади міста, що дасть можливість зменшити витрати підприємства більш ніж як на 200,0 тис. грн. щомісяця. Також готується звернення на погодження до Міністерства інфраструктури України на продаж інших об’єктів соціальної сфери, що також зекономить кошти підприємства понад 250,0 тис. грн. в місяць.
Стратегія адміністрації підприємства направлена на жорстку економію витрат та оптимізацію робочих місць.
ДП «Ренійський морський торговельний порт» провело операцію з підйому пожежного катера «Сміливий» вагою 150 тонн для здійснення ремонтних робіт.
Для розвантаження і транспортування великогабаритного вантажу в порту і місті проводяться роботи з підготовки автодоріг і габаритів для проїзду спеціальних причепів.
Показники вантажопереробки у розрізі інших портових операторів:
|
|
тис.т |
||
|
Найменування комплексу |
Червень 2021 р. |
Січень-червень |
|
|
ТдВ «Ренійський Елеватор» |
0,0 |
35,1 |
|
|
ПП «РеніЛіс» |
17,9 |
69,8 |
|
|
ТОВ «Рені-Лайн» |
0,0 |
11,5 |
|
|
ТОВ «СК Акорд» |
4,2 |
11,4 |
|
|
ТОВ «Агро-Рені» |
17,8 |
152,5 |
|
|
ПП «Ларус Шиппінг» |
0,0 |
14,3 |
|
|
ПП «Транс-Експо» |
0,0 |
26,4 |
|
|
ТОВ «Укрчем» |
2,0 |
7,9 |
|
2 вантажний район:
Спеціалізація району: метал, металобрухт, зернові, лісові, нафтопродукти, генеральні, навалювальні (окатиш, вугілля, кокс), фосфати (фосфорити), хімвантажі (калій, хлор, карбамід)
Загальна довжина причалів - 1960 м
Глибини біля причалів – 3.6-7.5 м
Загальна площа відкритих складів - 62737 кв. м, критих - 5788 кв. м
Пропускна здатність - 4 млн. тонн у рік
Максимальна осадка прийнятих суден - 7 м
Вантажопідйомність прийнятих суден - до 20 тис. т.
Нафторайон – єдиний на українській ділянці Дунаю нафторайон спеціалізується на перевалці сирої нафти і нафтопродуктів (сирий бензин, бензин, дизпаливо, вакуумний газойль, газовий конденсат, мазут, кам'яновугільна смола).
Загальна довжина причалів- 258 м
Глибини біля причалів - 12 м
Максимальна осадка прийнятих суден - до 10 м
Максимальна довжина суден, що обслуговуються - до 170 м,
Вантажопідйомність прийнятих суден - до 20 тис. т
Нормативна інтенсивність навантаження на судно складає 3000 т/добу, інтенсивність зливу - одночасно з 8-ми залізн. цистерн. Виробничий потенціал нафтоділянки дозволяє переробляти - більш 2 млн. т. нафти і нафтопродуктів, а також 250 тис.т. - зрідженого газу в рік. Обсяг одноразового збереження темних і світлих нафтопродуктів у резервуарах нафтоділянки складає 7000 куб. м. Плавпричали нафтоділянки з'єднані трубопровідною системою з резервуарами Ренійської нафтобази, ВАТ "Одеснафтопродукт", що забезпечує одночасне зберігання до 60 тис. тонн нафти і нафтопродуктів.
У державну власність повернувся майновий комплекс по наливу, зберіганню і сливу скрапленого вуглеводневого газу.
Спеціальна економічна зона "Рені" – з 23 березня 2000 року набрав сили Закон України "Про спеціальну економічну зону "Рені". СЕЗ "Рені" створена терміном на 30 років на території Ренійського морського торгівельного порту загальною площею 94.36 гектари.
Метою створення СЕЗ є:
- залучення інвестицій для розвитку виробництва та інфраструктури,
- впровадження сучасних технологій,
- створення нових робочих місць,
- розвиток зовнішньоекономічних зв'язків і підприємництва, - залучення додаткових вантажопотоків у порт.
На території СЕЗ "Рені" можуть здійснюватися усі види підприємницької діяльності, не заборонені законодавством України.
«Комплекс з перевалки зерна і виробництва комбікормів», ТОВ «Рені - Лайн».
Перевалка зернових вантажів в порту Рені на сучасному комплексі, що відповідає європейським стандартам і готові надати якісний сервіс в наступних напрямках:
-приймання зернових вантажів з авто / залізничного транспорту
-зважування авто / залізничного транспорту
-зберігання
-відвантаження на судна
-контроль якості
-послуги з сертифікації та митного оформлення вантажів.
Навігація в порту Рені триває цілий рік, зв'язок з Чорним морем здійснюється через ГСХ "Дунай - Чорне Море" (прохідні глибини - 5,0 м і Сулинський канал (7,2 м). Глибини біля причалів досягають 9,0 м і дозволяє обробляти всі судна, які проходять через підхідні канали.
Комплекс включає в себе:
-ємності одноразового зберігання - 8 шт., - 20 000 МТ;
-авто, ж / д прийом;
-вагові для зважування автомашин (50 тонн - 18 м.), ж / д вагонів;
-відвантаження на судна
- лабораторію.
Так само комплекс здійснює відвантаження зернових в контейнерах з подальшим відправленням через порт Констанца.
Портовий оператор ПП «РеніЛіс» є суб’єктом СЕЗ «Рені».
З 2004 року спеціалізується на переробці мінеральних добрив, нафтохімії та СПБТ.
У розпорядженні ПП «РеніЛіс» знаходяться криті склади для зберігання навалювальних вантажів - до 5 тис. тонн, генеральних вантажів - до 10 тис. тонн, а також відкриті складські майданчики для зберігання до 20 тис. тонн вантажів.
Власними силами та засобами Ренійської філії ДП «АМПУ» в морському порту Рені проведено ремонт підкранової колії на 2-му причалі. Виконанні роботи дозволять проводити перевантаження додаткових вантажів хімічних, мінеральних добрив та використовувати складський майданчик причалу, який довго не використовувався через незадовільний стан підкранових колій.
На даному причалі планується перевантаження мінеральних добрив в біг-бегах з Білорусії, Грузії, Туркменістану, портовим оператором ПП «РеніЛіс».
У червні 2020 року порт прийняв судно газовоз «SENTA» під прапором Сербії з новим вантажем – пропан (зріджений вуглеводневий газ).
Вантаж прибув в кількості 1032 м/т в режимі імпорт. Вантажні операції проводяться на 16 причалі на спеціалізованому комплексі ПП «РеніЛіс» по перевалці зрідженого вуглеводневого газу за транспортною схемою: судно – залізнична цистерна; залізнична цистерна – автоцистерна.
ТДВ "Ренійський елеватор"
ТДВ «Ренійський елеватор» оперує причалами №5 і №6 Ренійського порту.
Термінал обладнаний силосними потужностями з одноразовим зберіганням – 28 тис.тон. та складами підлогового зберігання – 7 одиниць, загальною ємністю 11 тис.тон. Три залізничні станції для вивантаження вагонів інтенсивністю 50 вагонів на добу. Три автомобільних бункери для вивантаження 100 автомашин на добу. Потужність ТдВ «Ренійський Елеватор» - 300 тис.тон. на рік.
Восені 2019 року проведена модернізація судно-навантажувального обладнання для навантаження зернових та продовольчих культур на причалах №5 та №6, доступ до яких надано ТдВ «Ренійський Елеватор».
В результаті модернізації судно-навантажувального обладнання інтенсивність завантаження суден елеватором зросла в 3,5 рази та становить 4,5 тис.тон на добу.
Ренійський морський порт отримав податкову пільгу, а саме нульову ставку плати податку на землю. Таке рішення 3 липня 2020 року одноголосно прийнято на сесії Ренійської міської ради. Податкова пільга розрахована на рік і діє з 1 серпня 2020 року.
Такий крок для стабілізації економічного становища державної стивідорної компанії, яка зараз немає можливості виконувати усі свої фінансові зобов’язання перед місцевою владою, а також для створення передумов для розвитку стивідорного бізнесу і збільшення вантажоперевалки в Ренійському морському порту, було ініційовано Радою Ренійського морського порту на засіданні 25 травня 2020 року.
Портовий оператор ТОВ «Агро-Рені» наростив свої потужності зі зберіганням зернових та олійних культур.
Компанія «Агро-Рені», дочірня структура компанії SRL «Rusagro-Prim», яка оперує в Ренійському морському порту, завершила будівництво складу підлогового зберігання зернових і продовольчих вантажів. Інвестиції в будівництво склали близько $ 350 тис. Будівництво нового складу місткістю 8 тис. тонн дозволило стивідору наростити потужності одноразового зберігання зерна до 25 тис. тонн.
ПП «Транс-Експо», портовий оператор Ренійського морського порту, побудувало зерновий перевантажувальний комплекс вартістю близько $ 2,5 млн.
У складі комплексу десять нових складських приміщень потужністю одноразового зберігання 18 тис. Тонн, що дозволяє накопичувати партію для оперативної навантаження на судно. Також навантаження може здійснюватися безпосередньо з вантажного автотранспорту стрічковими транспортерами. Будівництво здійснювалося в 2018-2019 роках.
Достатньо обладнання та потужностей, щоб перевалювати щомісячно по 30 тис. тонн зерна. Цей рік складний, неврожайний, тому потоки зерна впали. Але підприємство не скоротило жодного з тридцяти працівників нашого підприємства, хоча зарплати, звичайно, стали трохи нижче. У перспективі планують продовжити будівництво складських приміщень та нарощування потужностей підприємства. У перспективі планують перевалювати не тільки молдавське зерно, а й наше українське.
29 вересня 2020 року У Ренійському морському порту здійснено перевантаження першої партії конструкцій вітроенергетичних установок для монтажу на території України.
Перша частина вантажу, що складається з 15 елементів, прибула в порт судном «JUMBO III» під прапором Болгарії. Захід у порт та постановка судна пройшла без затримок під контролем служб Ренійської філії ДП «АМПУ» та служби капітана морського порту Рені.
Вивантаження 15 елементів конструкцій (лопастей) здійснювалось двома портальними кранами «Кондор» вантажопідйомністю 40 тонн кожний. Довжина однієї лопасті 68 м, вага 16 тонн.
Незабаром очікується надходження у порт другої партії вантажу.
Слід зазначити, що перевалка подібного виду вантажу не здійснювалася у морському порту Рені протягом багатьох останніх років.
Здійснення перевалки конструкцій вітроенергетичних установок продемонструвало можливості морського порту Рені у частині перевантаження крупногабаритного та вилоковантажного обладнання, що у свою чергу сприятиме залученню нових вантажопотоків
До морського порту Рені в червні 2020 року вперше за два роки прибув танкер з дизельним паливом. Перевантаження відбувалося на 2-му плавучому причалі нафтодільниці силами та засобами ТОВ «Укрчем».
У червні порт прийняв судно газовоз «SENTA» під прапором Сербії з новим вантажем – пропан (зріджений вуглеводневий газ).
Вантаж прибув в кількості 1032 м/т в режимі імпорт. Вантажні операції проводяться на 16 причалі на спеціалізованому комплексі ПП «РеніЛіс» по перевалці зрідженого вуглеводневого газу за транспортною схемою: судно – залізнична цистерна; залізнична цистерна – автоцистерна.
28 жовтня 2020 року, на своєму засіданні Уряд схвалив рішення про визначення меж території морського порту Рені. Відповідний проєкт розпоряджень КМУ був розроблений Міністерством інфраструктури.
Адміністрація Ренійського морського порту вибрала ТОВ «Лакоса» підрядником робіт з експлуатаційного днопоглиблення в затоні і біля причалів порту.
Адміністрація порту оголосила відповідний тендер в системі державних закупівель Prozorro 30 жовтня 2020 року. Очікувана вартість закупівлі становила 16,6 млн грн (з ПДВ).
Пропозиція переможця торгів склав 12 млн 599,99 тис. Грн (з ПДВ). Роботи повинні бути виконані до 31 грудня 2021 року.
У листопаді 2020 року у Ренійському морському порту здійснили підйом плавучого причалу БН-51 на причал №1В для планового класифікаційного ремонту.
Планується провести ремонт корпусу плавпричалу, швартових пристроїв і леерного огорожі, також буде відновлено лакофарбове покриття та проведено заміну протекторного захисту.
Плавпричал БН-51 забезпечує безпечну стоянку суден портового флоту, надійну швартування суден і безпечний перехід членів екіпажів на судно. Також використовується для зберігання і технічного обслуговування бонового загородження.
Інвестиційні можливості
Розвиток перевантажувального комплексу в тилу причалів №№ 34, 35, 36, 37 морського порту Рені
Опис проєкту: Формування в зоні причалів №№ 34, 35, 36, 37 загальною довжиною причальної лінії 443,6 м, універсального комплексу для роботи з вантажами в режимі експорт/імпорт/транзит.
Роботи, які необхідно здійснити: Реконструкція існуючих потужностей перевантажувального комплексу
Існуюча потужність становить 1 млн. тон на рік
Основні технічні характеристики
Спеціалізація — багатофункціональних перевантажувальний комплекс
Загальна площа відкритих майданчиків – 6,1 га
Можливість одночасного зберігання – 200 тис. тонн
Кількість портальних кранів – 6 од. (вантажопідйомність – 10 т) 5 залізничних колій.
Залізничний вантажний фронт 1886,19 м
Вихiд в затон
Переваги проєкту:
Можливість реконструкції існуючих потужностей для збiльшення переробки вантажів
Термін реалізації проекту: 2020-2025 роки
Форма реалізації: Державно-приватне партнерство, оренда або інша.
Зацікавлені сторони реалізації проекту:Міністерство інфраструктури, ДП «АМПУ», ДП «МТП «Ренi», приватний інвестор
Розвиток виробничих потужностей на базі набережної портових майстерень (допоміжні причали №№ 1В, 29В) в морського порту Рені
Опис проєкту: Організація в зоні набережної портових майстерень загальною довжиною причальної лінії 165 м, переробного/збирального виробництва з використанням потужностей портових майстерень.
Роботи, які необхідно здійснити: Організація переробного/збирального виробництва
Існуючий стан проекту (об’єкту): Ремонтною базою виконуються поточні ремонтні роботи
Спеціалізація – виробничо-ремонтний комплекс із парком станочного обладнання
Загальна площа відкритих майданчиків – 0,67 га
Головний корпус – чотирьохповерхова будівля (48 м х 98 м).
Портова набережна з портальним краном де можна організувати судноремонт.
В склад портових майстерень входить:
— судномеханічний цех
— електроцех
— зварювальний цех
— допоміжний цех (кузня, слюсарний тощо).
Вихiд в затон
Можливість реконструкції існуючих потужностей для організації переробного/збирального виробництва
Термін реалізації проекту: 2018-2023 роки
Форма реалізації: Державно-приватне партнерство, оренда або інша.
Зацікавлені сторони реалізації проекту: Мінінфраструктури, державне підприємство «Адміністрація морських портів України», державне підприємство «Морський торговельний порт «Ренi»
Розвиток перевантажувального комплексу на території «Бази технічного обслуговування» морського порту Рені
Опис проєкту: Створення комплексу для роботи з наливними вантажами в режимі експорт/імпорт/транзит
Роботи, які необхідно здійснити: Будівництво універсального перевантажувального комплексу
Існуючий стан проекту (об’єкту): Не використовується
Спеціалізація – багатофункціональних перевантажувальний комплекс
Характеристика причалів — відсутні
Загальна площа – 3,86 га
Автодороги, в т.ч. окремий в’їзд на територію
Вихiд до берегової лінії Дунаю (66,8 миля)
Переваги проєкту: Можливість будівництва комплексу для збiльшення переробки вантажів. Вигода від ефективного використання існуючих активів та суміжної інфраструктури
Термін реалізації проекту: 2018-2023 роки
Форма реалізації: Державно-приватне партнерство, оренда або інша.
Зацікавлені сторони реалізації проекту: Мінінфраструктури, державне підприємство «Адміністрація морських портів України», державне підприємство «Морський торговельний порт «Ренi».
СПГ- термінал для накопичення, зберігання бункерування суден на території т.зв. «Бази технічного обслуговування» морського порту Рені
Опис проєкту: Створення в спеціальній економічній зоні «Рені» СПГ-терміналу для накопичення, зберігання та бункерування суден скрапленим природним газом (СПГ).
Роботи, які необхідно здійснити: Будівництво СПГ-терміналу та плавпричалу для бункерування суден.
Існуючий стан проекту (об’єкту): Не використовується
Спеціалізація – приймання, накопичення, зберігання та бункерування суден скрапленим природним газом
Характеристика причалів — відсутні
Загальна площа ≈ 4,00 га
Автодороги – окремий в’їзд на територію з міжнародної траси Одеса-Бухарест
Підхід та швартування суден – вихiд до берегової лінії Дунаю (66,8 миля)
Переваги проєкту: Можливість будівництва СПГ-терміналу для бункерування суден. Вигода від ефективного використання існуючих активів та суміжної інфраструктури.Отримання міжнародних та Європейських грантів та участь у міжнародних програмах з будівництва СПГ-терміналів та розгалуження Європейської мережі СПГ (TEN-T). Збільшення надходжень від портових зборів та інших послуг у зв’язку з ростом кількості суднозаходів в порт. Збільшення надходжень у бюджети різних рівнів (сплата податків, концесійного платежу) Ефективне управління державним майном Розвиток морегосподарського комплексу.Зменшення шкідливих викидів на внутрішніх водних шляхах України зокрема р. Дунай, Підтримання екологічних програм та приєднання до Європейських та міжнародних конвенцій з екології.
Термін реалізації проекту: 2020-2025 роки
Форма реалізації: Державно-приватне партнерство, оренда або інша.
Зацікавлені сторони реалізації проекту: Мінінфраструктури, державне підприємство «Адміністрація морських портів України», державне підприємство «Морський торговельний порт «Ренi», Ренійська міська та Ренійська державна районна адміністрації.
Реконструкція причалу №7 в морському порту Рені
Опис проєкту: Реконструкція причалу № 7 довжиною 83м., для створення нових потужностей з переробки зернових та продовольчих вантажів
Роботи, які необхідно здійснити: Реконструкція причалу №7 згідно робочого проєкту
Існуючий стан проекту (об’єкту): Не використовується
Основні технічні характеристики:
Спеціалізація – переробка зернових та продовольчих вантажів
Складські майданчики – відсутні
Ходові залізничні колії – 3 од.
Тилова кранова колія на пальовій основі
Термін реалізації проекту: 2020-2025 роки
Форма реалізації Державно-приватне партнерство, оренда або інша.
Зацікавлені сторони реалізації проекту: Міністерство інфраструктури, ДП «АМПУ», ДП «МТП «Ренi», приватний інвестор
Будівництво морського причалу для суден типу «РО-РО» в морського порту Рені
Опис проекту: Будівництво морського причалу для суден типу «РО-РО» довжиною 190м., для роботи з вантажами в режимі експорт/імпорт/транзит. Вид вантажу – колісна техніка
Роботи, які необхідно здійснити: Добудувати незавершене будівництво морського причалу типу «РО-РО» (довжиною 106 м) згідно робочого проєкту;
Існуючий стан проекту (об’єкту): Не використовується
Спеціалізація – перевезення накатних вантажів: автомобільних транспортних засобів, причепів і інших колісних засобів пересування.
Термін реалізації проекту: 2020-2025 роки
Форма реалізації
Державно-приватне партнерство, оренда або інша.
Зацікавлені сторони реалізації проекту
Міністерство інфраструктури, ДП «АМПУ», ДП «МТП «Ренi», приватний інвестор
Будівництво нафтопірсу в районі 66,8 милі р. Дунай (Будівництво СПГ-терміналу та плавпричалу для бункерування суден)
Опис проекту: Будівництво нафтопірсу в районі 66,8 милі р. Дунай довжиною 100м., для роботи з наливними та олійними вантажами в режимі експорт/імпорт/транзит.
Створення в спеціальній економічній зоні «Рені» СПГ-терміналу для накопичення, зберігання та бункерування суден скрапленим природним газом (СПГ).
Роботи, які необхідно здійснити: Будівництво СПГ-терміналу та плавпричалу для бункерування суден
Існуючий стан проекту (об’єкту): Не використовується.
Основні технічні характеристики
Спеціалізація – багатофункціональний перевантажувальний комплекс
Загальна площа – 3,86 га
Автодороги в т.ч. окремий в’їзд на територію Вихiд до берегової лінії Дунаю (66,8 миля).
Термін реалізації проекту: 2020-2025 роки
Форма реалізації: Державно-приватне партнерство, оренда або інша.
Зацікавлені сторони реалізації проекту: Міністерство інфраструктури, ДП «АМПУ», ДП «МТП «Ренi», приватний інвестор
Морський порт «Усть-Дунайськ» розташований в південній частині Жебриянської бухти Чорного моря і стикається з Очаківським гирлом річки Дунай. Створений наприкінці 70-х рр. XX в. насамперед для обслуговування ліхтеровозної системи перевезень. Він забезпечував прийом, безпечну стоянку та обробку ліхтерів, їх накопичення для подальшого транспортування по річці і морю. Після припинення роботи ліхтеровозної системи порт спеціалізується на перевалці вантажів з морських суден на річкові для подальшого транспортування по Дунаю і навпаки.
До порту приписаний Портпункт Кілія, є причал у Вилкове, де знаходиться управління порту. Тут обробляється тільки річковий транспорт. Основні вантажопотоки йдуть з країн Придунав'я і Середземномор'я.
Морський підхідний канал до порту «Усть-Дунайськ» має протяжність 7 км. і веде до трьох якірних стоянок для великотоннажних суден, де робітники глибини в даний час втрачені. Ще один сполучний канал довжиною в 1,5 км. пролягає від ковша порту до рукава Прорва.
Характеристики – морський підхідний канал має ширину 80-100 м, глибину - 8 м. Проектна глибина гавані - 13 м. В даний час вона набагато менше.
Спеціалізація – перевалка вантажів з морських судів на річкові для подальшого транспортування по Дунаю і навпаки. Порт здійснює перевалку і транспортно-експедиторське обслуговування транзитних, зовнішньоторговельних і каботажних вантажів, складські операції.
Він може забезпечити прийом, безпечну стоянку та обробку ліхтерів, їх накопичення для подальшого транспортування.
Основу вантажообігу порту (понад 2/3) складають навалочні та насипні вантажі: руда, концентрати руд, зерно. Крім цього, переробляються метали, обладнання, текстильна сировина, папір і целюлоза. Вантажі доставляються судами, несамохідними баржами і ліхтерами. Порт здатний переробляти до 4 млн тонн вантажів на рік.
Адміністрація «Усть-Дунайського» морського порту
Одеська обл., 68355, м. Вилкове, вул. Придунайська, 2, т/факс: +38 (04843) 311-35; е-mail: [email protected]
Анісімов Олександр Миколайович – в. о. начальника адміністрації «Усть-Дунайського» морського порту.
Відповідно до реєстру АМПУ, портовими операторами є ДП «МТП «Усть-Дунайськ»», УФ ДП «АМПУ», ТОВ «КРАНШИП».
ДП «Морський торговельний порт «Усть-Дунайськ»»
Одеська обл., 68355, м. Вилкове, вул. Придунайська, 2, тел: 048-796-25-42, 048-433-15-01; е-mail: [email protected] [email protected]
Мартынюк Юрий Николаевич - в.о. директора ДП «морський торговельний порт «Усть-Дунайськ»».
Оперативна інформація щодо діяльності
Переробка в морському порту за січень – червень 2021 року склала
7,9 тис. тонн, що на 75,6% вище за показники аналогічного періоду 2020 року, у тому числі експорт (зернові) склав 4,1 тис. тонн (-8,9%), імпорт (хімічні та мінеральні добрива у тарі) становить 3,8 тис. тонн.
Кількість суднозаходів з початку року – 5, у червні - 1.
Вантажопереробка в морському порту за період січень-грудень
2020 року склала 24,4 тис. тонн (з них експорт зерна 21,3 тис. тонн, , імпорт генеральних вантажів – 3,10 тис. тонн).
Кількість суднозаходів протягом грудня – 0, з початку року – 15.
База обслуговування ліхтерів
ДП «Усть-Дунайський морський торговельний порт».
Портові потужності .
Порт «Усть-Дунайськ» має два вантажних райони - морський і річковий.
У морському районі причали як гідротехнічні споруди відсутні. Для причалювання оброблюваних судів були 3 бочкові стоянки, але необхідні для судів глибини там втрачені.
Технічні характеристики: довжина причалів: 3 бочкові стоянки.
Глибини біля причалу: 13 м.
Спеціалізація: нафта і нафтопродукти, газ, масла технічні, масла продуктові, зернові, рефрижераторні вантажі, генеральні, навалочні непродовольчі.
Вантажний причал у Вилковому
Спеціалізується на перевантаженні навалювальних і генеральних вантажів. Довжина причалу - 117 м, глибини біля причалу - 1,6 м.
Морський вокзал Вилкове Усть-Дунайського філії ДП «АМПУ»
Опис: база обслуговування ліхтерів.
Довжина причалів: 65 м. Плавпричал з береговою інфраструктурою.
Глибини біля причалу: 3,5-4,0 м.
Види діяльності: пасажирські перевезення.
Порт Усть-Дунайськ прийняв перше річкове круїзне судно NESTROY. У зв'язку з поліпшенням ситуації з COVID-19, європейські партнери відновили рух круїзних пасажирських суден на порт Вилкове.
Вантажний термінал порт пункту Кілія. ДП «Усть-Дунайський морський торговельний порт».
Спеціалізований на перевантаженні навалювальних вантажів.
Технічні характеристики:
Довжина причалу - 150 м.
Глибини біля причалу: 1 м від межі - 2,8 м.; 3 м. - 3,4 м.; 5 м - 4,4 м.
Площі критих складів: 0,96 тис. кв.м
Площі відкритих складів: 2,5 тис. кв.м
Спеціалізація: нафта і нафтопродукти, газ, масла технічні,масла продуктові, Ро-Ро, зернові, рефрижераторні вантажі,генеральні, навалочні непродовольчих.
Зернопереробний комплекс ТОВ "КРАНШИП"
Розташований в портпункті Кілія. Призначений для перевалки зерна, експортованого в країни Близького Сходу та Середземномор'я.
Технічні характеристики:
Глибини біля причалу дозволяють приймати судна дедвейтом 5175 т. Пропускна спроможність комплексу - 100-120 тис. т. на місяць. Інтенсивність перевалки - 2500 т. зерна на добу.
Накопичувальні ємності комплексу розраховані на 2000 т. зерна. Особливості зберігання: короткочасне зберігання до 15 діб.
ДП «морський торговельний порт «Усть-Дунайськ»» внесено до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році (відповідно до наказу Фонду державного майна України від 05.02.2021 № 146).
Офіційний веб- сайт: https://www.porom.org/
Адреса: Поромна дорога, 1, село, Орлівка, Одеська область, 68831
Термінали розташовані поблизу села Орлівка Ренійського району Одеської обл. та румунського міста Ісакча, (Тулченский повіт). На території України сполучається трасою М 15 (Одеса - Рені).
Передумови і мета будівництва
Поромний комплекс знаходиться у 3 км на південь від с. Орлівка Ренійського району на березі р. Дунай навпроти румунського міста Ісакча. Перехід Орлівка - Ісакча дає прямий та короткий шлях з України до країн Південної Європи і Туреччини.
Відстань від паромного комплексу «Орлівка» до румунського терміналу «Ісакча» становить 1050 метрів. Завдяки реалізації проекту, шлях (між державами) скоротиться до 200 км, а час оформлення (вантажів) - на 10-12 годин.
Початок будівництва
Будівництво паромної переправи Орлівка — Ісакча стартувало восени 2015 року. 28 травня 2015 року в Києві і 5 червня в Бухаресті було підписано угоду про організацію поромного сполучення між Орлівкою та Ісакчею.
У вересні 2015 - Кабмін прийняв постанову № 742, яка ратифікує угоду про організацію поромного сполучення між Орлівкою та Ісакчею.
Будівництвом переправи займається українське ТОВ «Поромний комплекс Орлівка» і румунська компанія "Navrom Bac SRL", кожна на своєму березі.
Технічні характеристики
Щоденна пропускна здатність нової переправи складе близько 200 одиниць вантажного автотранспорту, 500 — легкового, пасажиропотік становитиме 1,5 тис. осіб. Планується, що переправу обслуговуватимуть два пороми осадкою 1,5 метра. До проекту входять дорога загального призначення, складський комплекс, існуюча дамба, причальна споруда, майданчик відстою і очікування автотранспорту, інші об'єкти.
Комплекс спроектовано з двома причалами для річкових поромів. Місткість поромів до 30 легкових та 5 вантажних автомобілів одноразово, кожен з причалів може приймати паром кожні 15 хвилин (5 хвилин на вивантаження і 10 хвилин на завантаження порома).
Відповідно, за 10 годин роботи переправа може обслуговувати від 1000 до 1200 одиниць транспорту. Час переходу від терміналу «Орлівка» до терміналу «Ісакча» складе максимум 10 хвилин. Режим роботи поромного комплексу буде цілодобовим.
Термін окупності об'єкта - 7-8 років. На сьогоднішній день за даним напрямком існує потік близько 200 000 одиниць транспорту на рік (від 500 до 700 одиниць на добу).
Поточний стан
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. №229 «Про відкриття пункту пропуску через державний кордон на території товариства з обмеженою відповідальністю «Поромний комплекс Орлівка», було вирішено відкрити на території товариства з обмеженою відповідальністю «Поромний комплекс Орлівка» міжнародний пункт пропуску через державний кордон для поромного, морського та річкового вантажно-пасажирського сполучення з постійним режимом функціонування і цілодобовим часом роботи.
Українська частина території готова на 100%. Роботи з будівництва будівель, приміщень, споруд, комунікацій, під'їзних шляхів міжнародного пункту пропуску через українсько-румунський державний кордон для поромного, пасажирського та вантажного сполучення між населеними пунктами Орлівка (Україна) - Ісакча (Румунія) завершено і зазначені об’єкти введено в експлуатацію в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Перші тестові рейси поромною переправою через Дунай між українською Орлівкою і румунською Ісакчею для перевірки працездатності всіх відповідних служб відбулися 23 вересня 2019 року, у них взяли участь усі задіяні сторони: моряки, прикордонники та митники України та Румунії, а також представники керівництва Одеської області і румунського повіту Тулча.
Компанія, що відповідає за будівництво румунській частині поромної переправи Орлівка-Ісакча, підписала контракт на виконання будівельних робіт з підрядником – Frigomatic SRL Tulcea в липні 2019 року.
Румунська компанія NAVROM BAC SRL завершила облаштування міжнародного поромного пункту перетину румунсько-українського кордону між Ісакчею та Орлівкою
Прийом робіт, виконаних на румунському березі в Ісакча, за словами фірми-забудовника «Frigomatic SRL Tulcea», завершено 16 березня 2020 року.
Загальна вартість реалізації проекту румунською стороною складає
6 мільйонів 890 тисяч леїв, з яких Європейський Союз виділив 4 мільйона 649 тисяч 837,55 леїв в рамках Операційної програми по великій інфраструктурі (POIM).
5 серпня, була отримана дипломатична нота МЗС Румунії, відповідно до якої румунська сторона підтвердила початок роботи пункту пропуску Орлівка (Україна) - Ісакча (Румунія) з 10 серпня 2020 року. Поки що тільки для вантажних автомобілів . В найближчий термін очікується рішення румунської частини на всі інші транспортні засоби, українська готова .
12 серпня - поромная переправа Орлівка (Україна) - Ісакча (Румунія) в перший день своєї повноцінної роботи прийняла 2 рейси - 3 + 7 = 10 вантажних автомобілів (ТIR). Прикордонні і митні служби обох країн відпрацювали на відмінно, транспортні засоби, які скористалися нашим новим переходом витратили на оформлення в двох країнах, очікування порома і переходом через Дунай в цілому не більше двох годин!
ТОВ "Поромній комплекс Орлівка" / Ferry complex Orlivka LTD.
Починаючи з 12 жовтня 2020 року з 08.00 годин, всі контролюючі органи разом з операторами Поромної переправи Орлівка Україна - Ісакча Румунія з обох боків, почали працювати цілодобово
Варто зазначити, що за підсумками перших двох місяців функціонування переправи "Орлівка - Ісакча" потік транспорту з України в Румунію істотно збільшився. За перші два місяці роботи поромного комплексу перевезено 1385 вантажівок.
Із них: "на вїзд" в Україну - 743 автомобілів, а "на виїзд" - 642 транспортних засобів.
467 із загальної кількості - перетнули Дунай у такий швидкий та зручний спосіб, перевозячи транзитні вантажі та примножуючи транзитний потенціал України.
Хоч переправу поки що обслуговує один пором, який робить рейс приблизно раз на годину. Пором може брати до 15 вантажних автомобілів чи автобусів великої місткості.
Згідно рішення Уряду Румунії від 11 лютого 2021 №140, знято карантинні обмеження щодо переміщення легкового, пасажирського транспорту та пішоходів у пункті пропуску «Ісакча».
Дирекція поромної переправи обіцяє у разі подальшого зростання транспортного потоку через Дунай ввести в експлуатацію вже до весни 2021 другий паром - це дозволить здійснювати рейси кожні 30 хвилин. Усього, вважають інвестори цього об'єкта, на переправі можуть працювати до чотирьох поромів з інтервалом між рейсами в 15 хвилин.
Час переходу Дунаю займає 7-8 хвилин, ще 5 хвилин йде на швартування, 5 хвилин - на вивантаження машин, 15 хвилин - на завантаження машин на пором. Наразі пропускна добова спроможність переправи "Орлівка - Ісакча" - 200 одиниць вантажного автотранспорту, 500 легкових автомобілів і 1500 пасажирів на
Переправа споруджена у найвужчому місці Дунаю – ширина річки тут приблизно 900 метрів. Перехід Орлівка – Ісакча дає прямий та найкоротший шлях з України до країн Південної Європи та Туреччини. Час переходу становить 7-8 хвилин. Завдяки переправі шлях між державами скоротився на 200 км, а час оформлення вантажів – на 10-12 годин.
18 лютого 2021 року здійснили тисячний рейс порому з моменту початку роботи і склалось так, що саме на цьому рейсі переправили перший класичний рейсовий пасажирський автобус.
Поромний комплекс вже має перші запити на перевезення організованих груп мототуристів найближчим часом.
На території Поромного комплексу Орлівка встановлена портова зарядна станція для електромобілів.
Значення проекту
Переправа відкриває транспортний коридор Україна-Південна Європа, спрощує процедуру перетину кордону між Румунією і Україною, дозволяє скоротити відстань в дорозі.
Пункт пропуску «Орлівка – Ісакча» - це перший, побудований за часи незалежності України, сучасний міжнародний пункт пропуску через державний кордон з країною-членом ЄС – Румунією.
Поромна переправа «Орлівка – Ісакча» дозволить автотранспорту економити кілька годин часу на шляху з України до Румунії, уникнути додаткового транзиту через територію Молдови та сприятиме стрімкому зростанню прикордонним районам Румунії та України.
Головна цінність майбутньої переправи - організація довгоочікуваного прямого транспортного сполучення між Україною і Південною Європою
Щодня поромна переправа зможе перевезти в кожному з напрямків:
до 500 одиниць транспорту, з якого близько 150 вантажного і 350 легкового; до 1000 пасажирів.
Гідротехнічна частина комплексу з двома рівнями устою дозволяє безперервно приймати пороми у будь-яку пору року незалежно від рівня річки Дунай.
На лінії Орлівка (Україна) – Ісакча (Румунія), відстань якої дорівнює 900 м по річці Дунай, буде постійно курсувати 2 пороми:
один українського оператора та один румунського оператора.
Графік роботи Поромної лінії в пункті пропуску Орлівка-Ісакча
Відправлення:
Державна прикордонна служба України продовжує вживати заходи з вдосконалення та нарощування складових системи запобігання виявлення та припинення спроб незаконного переміщення через державний кордон радіоактивних речовин та ядерних матеріалів .
Так, в рамках реалізації програми міжнародної технічної допомоги «Виявлення та припинення ядерної контрабанди» в поромному пункті пропуску «Орлівка» нещодавно був введений в експлуатацію сучасний високоефективний комплекс автоматизованого контролю за переміщенням радіоактивних речовин та ядерних матеріалів типу «RAPISCAN TSA».
Прилад призначений для виявлення радіаційних та ядерних матеріалів в автомобільних транспортних засобах, вантажах та пішоходів.
Приватне акціонерне товариство «Українське Дунайське пароплавство» (код ЄДРПОУ 01125821), адреса: 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Пароходна, 28.
В.о. голови правління – Яценко Павло Дмитрович
Дата реєстрації 22.09.1997 (створено в 1944 році, у 1994 році перетворено у ВАТ).
Розмір статутного капіталу – 579,5 млн.грн.
Засновники: 100% акцій належать державi в особi Мiнiстерства iнфраструктури України.
Спеціалізується на: перевезенні вантажів (залiзорудної сировини, вугiлля, нафтопродуктів, металів і різних генеральних вантажів, обладнання, зернових вантажів, добрив навалом і в пакуванні) та пасажирських перевезеннях.
Види діяльності:
|
50.20 Вантажний морський транспорт (основний) |
30.11 Будування суден і плавучих конструкцій |
|
50.30 Пасажирський річковий транспорт |
79.11 Діяльність туристичних агентств |
|
50.40 Вантажний річковий транспорт |
33.15 Ремонт і технічне обслуговування суден і човнів |
Флот складається з морського універсального флоту (у тому числі овочевози, контейнеровози), самохідного та несамохідного річкового флоту (баржі, ліхтера, танкери, понтони для перевезення великогабаритних вантажів), пасажирського флоту.
Річкові перевезення забезпечуються флотом ПрАТ «УДП» на всій судноплавній дільниці ріки Дунай від портів Усть-Дунайськ (Україна) і Констанца (Румунія) до порту Кельхайм (Німеччина) та в зворотному напрямку.
Відокремлені підрозділи:
Основні показники діяльності підприємства:
|
Показники |
Січень-червень 2020р. |
Січень-червень 2021р. |
Темп росту (-) до січня –червня |
|
Перевезено вантажів, тис.тонн |
707,5 |
713,1 |
100,8 |
|
Експорт |
232,6 |
191,7 |
82,4 |
|
-наливні |
|
15,0 |
|
|
-сипучі |
152,4 |
89,0 |
58,4 |
|
-тарно-штучні |
80,2 |
87,7 |
109,4 |
|
Імпорт |
8,5 |
3,4 |
40,0 |
|
-тарно-штучні |
8,5 |
3,4 |
40,0 |
|
Між іноземними портами |
466,4 |
513,0 |
110,0 |
|
-сипучі |
289,3 |
253,2 |
87,5 |
|
-тарно-штучні |
177,1 |
259,8 |
146,7 |
|
Каботаж |
|
5,0 |
|
|
-наливні |
|
5,0 |
|
|
Перевезено пасажирів, осіб |
|
0,058 |
|
|
Чисельність штатних працівників (середньооблікова), осіб |
1 476 |
1 280 |
86,7 |
|
Середньомісячна заробітна плата, грн. |
7 272,0 |
8 888,0 |
122,2 |
|
Заборгованість із виплати заробітної плати на початок поточного місяця, тис.грн |
|
|
|
|
Обсяг капітальних інвестицій, тис.грн. |
1 381,0 |
8 111,6 |
зб. у 2,9 р. |
|
Доходи, тис.грн. |
479 466,0 |
387 614,3 |
80,8 |
|
Витрати, тис.грн. |
444 826,0 |
366 861,9 |
82,5 |
|
Фінансовий результат, тис.грн. |
34 640,0 |
20 752,4 |
59,9 |
|
Фактичні платежі до Державного бюджету – всього, тис.грн. |
|
|
|
|
ПДВ, тис.грн. |
|
|
|
|
податок на прибуток, тис.грн. |
|
|
|
|
Єдиний соціальний внесок, тис.грн. |
17 574,3 |
17 166,9 |
97,7 |
|
Платежі до місцевого бюджету - всього, тис.грн. |
15 844,8 |
17 952,2 |
113,3 |
|
-в т.ч. податок на доходи фізичних осіб |
10 657,4 |
13 812,9 |
129,6 |
За січень-червень 2021 р. обсяг перевезень вантажів більше аналогічного періоду минулого року на 5,6 тис. тонн або на 0,8%.
За січень-червень 2021 р. за оперативними даними ПрАТ «УДП» отримало прибуток на суму 20,8 млн. грн.
Довідково: річковим флотом, який знаходиться в оперуванні
ПрАТ «УДП», перевезено за січень-червень 2021 р. 554 тис. тонн.
2021 рік:
Бельгійський виробник силових установок Anglo Belgian Corporation (ABC) і ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» (УДП) під егідою Посольства Бельгії в Україні підписали Лист про наміри щодо сприяння процесу модернізації буксирів-штовхачів УДП.
Зокрема, документом передбачається модернізація до 33 штовхачів завдяки їх оснащенню сучасними гібридними двигунами і технологіями компанії ABC. Гібридні двигуни ABC дозволяють використовувати як звичайне дизельне паливо, так і інші його види (метанол, водень). Оснащення штовхачів УДП двигунами і технологіями компанії ABC буде відповідати всім стандартам EURO STAGE V, які стосуються вимог щодо викидів шкідливих речовин в атмосферу.
Модернізація буксирів дозволить УДП продовжити термін служби застарілого базового флоту і, в той же час, розширити свою діяльність на ділянки в верхів'ях Дунаю, і в подальшому, можливо, на Рейн. Крім того, УДП отримає можливість виходу на нові ринки перевезення вантажів (наприклад, контейнери, великогабаритне устаткування, перевезення «зеленого водню»), а ABC зможе інтегрувати свої сучасні технології в бізнес-процеси УДП (суднобудування і судноремонт).
Модернізація штовхачів відбуватиметься на ГВСП «Кілійський суднобудівно-судноремонтний завод» із залученням інженерно-технічних фахівців ABC для установки відповідного обладнання і гібридних двигунів.
Зараз УДП і ABC розглядають можливості реалізації цього бізнес-проекту і шукають оптимальні джерела для його фінансування. Серед можливих сценаріїв - залучення цільового кредиту на основі відповідної міжурядової угоди між Україною і Бельгією. В якості альтернативи - звернення до ЄС або Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) з проханням про виділення коштів і / або грантів.
ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» розробило і направило в Міністерство інфраструктури (МІУ) попередню проектну пропозицію та розрахункову фінансову модель для залучення $ 200 млн з метою розвитку судноплавства на річці Дніпро.
Проект передбачає будівництво 31 баржі вантажопідйомністю 4 тис. тонн і 16 буксирів для їх подальшої експлуатації на Дніпрі. За підрахунками фахівців УДП, реалізація проекту дозволить перевозити по Дніпру додатково до 4 млн тонн вантажів щорічно.
Міністерство інфраструктури (МІУ) підтримало реалізацію інвестиційного проекту Dnipro Transportation ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» (УДП), який передбачає розвиток судноплавства на річці Дніпро. Про це повідомила прес-служба пароплавства.
ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» (УДП) отримало прямий контроль над корпоративними правами UDP Europe kft, що належали дочірній офшорної панамської компанії УДП - Danubo Special Shipping S.A.
УДП послідовно у своїй діяльності по деофширізаціі і побудові нової системи корпоративного управління дочірніми компаніями, а отже, своїми українськими та міжнародними активами. Пряма передача корпоративних прав УДП є наступним і важливим етапом в забезпеченні повної прозорості та відкритості діяльності компанії, відкриття доступу до залучення міжнародних інвестицій для фінансування будівництва нового екологічного флоту, що в свою чергу сприятиме формуванню ділового іміджу і репутації компанії в європейських ділових колах.
Відзначається, що створення UDP Europe kft та 100% управління компанією дає можливість ПрАТ «УДП» в подальшому консолідувати управління флотом групи компаній в рамках зазначеного єдиного європейського оператора, як і передбачалося в першу чергу стратегічними ініціативами компанії, які були затверджені Міністерством інфраструктури. УДП підкреслює, що жодна одиниця флоту ні пароплавства, ні його дочірніх компаній не була втрачена, відчужена, продана або закладена в якості застави в межах зазначеного процесу деофшоризацію діяльності УДП.
UDP Europe kft покликане вирішити питання гнучкого доступу українського флоту в країни ЄС, відкриє великі можливості для отримання європейських грантів і фінансування з боку ЄС щодо впровадження нових екологічних ініціатив в рамках європейської водневої стратегії і так званого Зеленого Пакту для Європи (план досягнення нульових викидів парникових газів шляхом переходу від використання традиційних джерел енергії до поновлюваних джерел енергії і сировини в країнах-членах ЄС).
Відзначається, що держава Україна в особі МІУ як 100% акціонер ПрАТ «УДП» тепер має можливість впроваджувати свої політики корпоративного управління в повністю підконтрольною УДП європейської компанії UDP Europe kft: за умови подальшого формування відповідного виконавчого органу управління на рівні ПрАТ «УДП» (правління), призначати менеджмент UDP Europe kft, змінювати політики корпоративного управління, а також в подальшому реалізовувати прозорі механізми управління флотом, готувати консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами, яка підлягатиме аудиту провідними аудиторськими компаніями.
ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» уклало договір управління арештованим майном з Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Згідно з документом до УДП буде повернуто в управління 12 барж, розміщених на р. Дніпро.
Укладення зазначеного договору стало можливим завдяки курсу проведення ефективних антикорупційних заходів керівництвом УДП та Міністерством інфраструктури України та розшуку викраденого майна пароплавства розпочатих у 2019 році.
