У зв’язку зі значними змінами в структурі генеруючих потужностей ОЕС України, що відбуваються за короткий період часу у зв’язку із введенням в експлуатацію великої кількості ВДЕ, в тому числі розподіленої генерації, традиційні методи оновлення та актуалізації схеми перспективного розвитку ОЕС України є дуже інерційними і не відповідають швидкості зазначених змін.
Об’єднана енергетична система України (ОЕС України) є сукупністю електростанцій, електричних і теплових мереж, інших об’єктів електроенергетики, об’єднаних спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної і теплової енергії при централізованому управлінні цим режимом. ОЕС України - основа електроенергетики країни, яка здійснює централізоване забезпечення електроенергією внутрішніх споживачів, взаємодіє з енергосистемами суміжних країн, забезпечує експорт та імпорт електроенергії. Вона поєднує енергогенеруючі потужності, розподільчі мережі регіонів України, пов’язані між собою системоутворюючими лініями електропередачі напругою 220– 750 кВ (система передачі електричної енергії).
Системоутворюючі мережі напругою 220-800 кВ включають магістральні і міждержавні електричні мережі (система передачі електроенергії). Вони забезпечують видачу електричної енергії від потужних блоків електростанцій і подальшу її передачу до розподільчих мереж регіонів України (системи розподілу електроенергії), а також експортно-імпортні зв’язки електроенергії з енергосистемами сусідніх країн.
Південна ЕС має позитивний баланс з активної потужності та електроенергії. Баланс з активної потужності в системі визначається кількістю працюючих блоків на Южно-Українській АЕС. ЮжноУкраїнська АЕС суттєво впливає на режим напруги мережі 750 і 330 кВ центральної частини ОЕС України та надійність роботи південного регіону. У складі енерговузла Южно-Української АЕС працює Ташлицька ГАЕС двома гидроагрегатами в режимі видачі активної потужності у години максимального навантаження, та одним або двома гидроагрегатами в режимі споживання активної потужності у години мінімального навантаження. Але, завдяки тому, що Ізмаїльський район живиться від ПС “Арциз”, а вона, в свою чергу зв’язана з Південною ЕС лише однією ПЛ 110 кВ “Старокозаче-Канал” баланс з активної потужності та електроенергії Бессарабії та Ізмаїльського району є негативним та компенсується імпортом електричної енергії з Молдови від МолдДРЕС (див. мал.).
Схема сальдо обміну електроенергії енергосистем за 2019 рік (млн.кВт∙год)
Енергопостачання Ізмаїльського району здійснюється завдяки двом основним складовим - мережам НЕК «Укренерго» (магістральні мережі та підстанції) та мережам оператора системи розподілу ДТЕК Одеські електромережі.
Необхідно зазначити, що південно-західний регіон Одеської області, у силу географічного розташування та структури живлячих мереж, отримує до 90 % електроенергії від мереж Молдови. Це Б.-Дністровський, Болградський та Ізмаільський райони. Сумарне електричне навантаження регіону в осінньо-зимовий період досягає рівня 300-350 МВт. Електрозабезпечення регіону здійснюється від Молдови по наступним повітряним лініям: ПЛ 330 кВ МДРЕС – Арциз; двом ПЛ 110 кВ Вулканешти – Болград №1,2. З основною мережею регіон пов’язує тільки ПЛ 110 кВ Старокозаче – Канал, яка проходить частково по території Молдови, що ускладнює проведення ремонтних робіт по цій лінії. Величина потужності в осінньо-зимовий період, що отримується від ПС "Вулканешти" складає 75- 80 МВт або 25% загального навантаження мереж регіону. Основна живляча підстанція 330 кВ "Арциз" зв’язана високовольтними лініями 330 кВ з МДРЕС. При цьому, інших ліній зв’язку 330 кВ з мережами України не має, що визначає практично повну залежність електропостачання південно-західної частини Одеської області від Молдавської ДРЕС. Таким чином при відключенні ПЛ 330 кВ “Молдавська ДРЕС – Арциз” навантаження енерговузла заживлюється по 4-м ПЛ 110 кВ, що спричиняє наднормативне падіння напруги на підстанціях, та, як наслідок, неналежну якість електропостачання споживачів. З іншої сторони значна кількість існуючих та перспективних об'єктів ВДЕ (в основному – сонячних електростанцій) в енерговузлі за співпадіння погодних умов може спричиняти перевантаження деяких ПЛ 110 кВ.
Основна живляча магістральна підстанція - ПС 330 КВ «АРЦИЗ»
Інформація по режимному дню:
Номінальна потужність, Sном: 1х200 1х125 МВА
Максимально допустима потужність підстанції, Pмакс: 126,5 МВт
(відповідно до коефіцієнтів, отриманих в результаті дослідження обладнання)
Об'єкт мережі при відключенні якого розраховується, Pмакс: Відкл. АТ-1
Електричне навантаження в режимний день, Pреж. день 17:00: 199 МВт
Резерв дозволеної потужності споживачів, Pрез. дозв. пот.: -73 МВт
Підстанція приєднана до мережі 330 кВ однією лінією, на підстанції встановлено два АТ 330/110 кВ потужністю 200 МВА та 125 МВА, підстанція має 9 лінійних приєднань 110 кВ. Гранична потужність для шин 330 кВ та 110 кВ підстанції має місце при відключення ПЛ 330 кВ МолдДРЕС – Арциз за фактом перевантаження ПЛ 110 кВ Арциз – Старокозаче, Болград – Вулканешти № 1, 2 та складає 200 МВт. Наразі існуючий стан зв'язків ПС 330 кВ "Арциз" (південно-західної частини Одеської області) з ОЕС України не забезпечує можливість приєднання нових джерел генерації в районі даної ПС з причини перевантаження зв'язків 110 кВ. Для створення можливості підключення додаткових джерел генерації необхідне будівництво ПЛ 330 кВ Арциз - Новоодеська.
№ |
Код |
Назва підприємства / СЕС |
Населений пункт |
Потужність, МВт |
Приєднання до мережі розподілу |
Приєднання до магістральної мережі |
1 |
ПдЕС 5 |
Тов "Ренджи Ізмаїл" ФЕС Ренджи Ізмаїл |
смт. Суворове |
3,2 |
ПС 110/35/10 кВ "Суворове" |
ПС 330 кВ Арциз |
2 |
ПдЕС 12 |
Тов "Ренджи Ізмаїл" СЕС Суворова-2 |
смт. Суворове |
9,84 |
ПС 110/35/10 кВ "Суворове" |
ПС 330 кВ Арциз |
3 |
ПдЕС 9 |
Тов "Талант-Солар" СЕС Саф’яни |
с.Саф’яни |
1,13 |
ПЛ 10 кВ ПС 35/10 кВ "Багате" ПС 110 кВ “Ізмаїл” |
ПС 330 кВ Арциз |
4 |
ПдЕС 15 |
Тов "Порт-Солар" СЕС Порт-Солар |
м.Ізмаїл |
8,6 |
новий РП6 кВ "ПортСолар" ПС 35/6 кВ "ГПП Порт" ПС 110 кВ "Ізмаїл" |
ПС 330 кВ Арциз |
5 |
НЕК 9 |
Тов "Лиманська Енерджи 1" СЕС Рені 1 черга |
м. Рені |
21.385 |
ПС 110/35/10кВ "Рені" |
ПС 330 кВ Арциз |
6 |
НЕК 10 |
Тов "Лиманська Енерджи 2" СЕС Рені 2 черга |
м. Рені |
22.058 |
ПС 110/35/10кВ "Рені" |
ПС 330 кВ Арциз |
7 |
НЕК 11 |
Тов "Приозерне 1" СЕС Приозерне 1 |
м. Кілія |
27,356 |
РП 110 кВ ПС 110/35/10 "Кілія" ПС 110 кВ "Кілія" |
ПС 330 кВ Арциз |
8 |
НЕК 12 |
Прат "Приозерне 2" СЕС Приозерне 2 |
м. Кілія |
27,488 |
РП 110 кВ ПС 110/35/10 "Кілія" ПС 110 кВ "Кілія" |
ПС 330 кВ Арциз |
9 |
|
Тов "Гудзовка-Солар-1" СЕС Гудзовка-Солар-1 |
м.Ізмаїл |
12,16 |
РУ-6кВ ПС 35/6 кВ “Гудзовка” ПС 110 кВ "Ізмаїл" |
ПС 330 кВ Арциз |
10 |
|
Тов "Гудзовка-Солар-2" СЕС Гудзовка-Солар-2 |
м.Ізмаїл |
12,16 |
РУ-6кВ ПС 35/6 кВ “Гудзовка” ПС 110 кВ "Ізмаїл" |
ПС 330 кВ Арциз |
11 |
|
Тов "Кам’янка-Солар" СЕС Кам’янка-Солар |
с. Кам'янка |
3,22 |
ПС 35/10 кВ Кам'янка ПС 110 кВ Суворове |
ПС 330 кВ Арциз |
Отримали технічні умови на приєднання до мереж:
ПрАТ "Одеський м"ясокомбінат" Одеська обл., м.Ізмаїл, , вул.Перемоги б\н РУ-6 кВ ПС 35/6 Сєверна ПС 110 кВ Еталон ПС 330 кВ Арциз СЕС 4.7 МВт.
ПрАТ "Одеський м'ясокомбінат" Одеська обл., м.Ізмаїл, вул.Гагаріна, 52/1 РП-1909, РП1902 ПС 110 кВ Эталон ПС 330 Арциз СЕС 1.2 МВт.
ТОВ "Одеса Грін Енерджи" Одеська обл., Ізмаїльський район, Суворовська селищна рада (за межами населеного пункту),кадастровий номер – 5122055400:01:001:0363 ПЛ-35 кВ "Суворово – БНС-3", ПЛ-35 кВ Суворово Кам"янка" ПС 110 кВ Суворово ПС 330 кВ Арциз СЕС 9.8 МВт.
ТОВ "ІЦКК-Солар " Одеська обл., Ізмаїльський район,територія Старонекрасівської сільської ради,кадастровий номер – 5122086300:01:002:0103 РУ-6 кВ абонентської ПС 110/6 кВ "ІЦКК" СЕС 10 МВт.
ТОВ "ВасилівкаСолар" Одеська обл., Кілійський район, територія Василівської сільської ради (за межами населеного пункту), кадастровий номер земельної ділянки 5122380400:01:001:0662 новий РП-35 кВ СЕС Василівка Солар з підключенням по схемі заход-вихід від ПЛ-35 кВ Червоний Яр-КНС5 (аб) СЕС 15 МВт.
Найближча перспектива:
9.08.2021 року в м. Одеса між головою обласної державної адміністрації та представниками Турецької енергетичної компанії Aksa Energy (Туреччина) підписаний меморандум про намір побудувати парогазову електростанцію потужністю 260 МВт в місті Ізмаїл, що дозволяє майже повністю вирішити проблему енергетичної незалежності та незбалансованості сонячних генеруючих потужностей Ізмаїльського району.
Реалізувати проект планують за рахунок інвестицій турецької компанії. Станцію хочуть побудувати і використовувати на підставі 25-річної угоди про закупівлю електроенергії. Після об'єкт повинні передать державі. Очікується, що електростанція забезпечуватиме електрикою та теплом промислових і комунальних споживачів.
Проект будівництва «крила» 400 кВ на підстанції 750/400 кВ «Приморська» (в рамках проекту будівництва “Південної високовольтної магістралі 750 кВ”) з двоколовою електролінією 400 кВ Приморська – Ісакча (Румунія) та встановленням автотрансформатора 750/400 кВ. ПС 750 кВ «Приморська» з прив’язкою її до існуючих мереж 330-750 кВ стане новим опорним джерелом живлення на Одещині і зніме завантаження мереж у перетині ОЕС України – Одеса, Молдова, а також забезпечить надійність живлення споживачів цього енерговузла.
Також нова мережева інфраструктура значно підвищить надійність видачі потужностей ВДЕ в енергосистему та можливості їх подальшого розвитку у регіоні.
Реалізація проекту збільшить потужність інтерконектора з Румунією до 1000-1200 МВт після 2026 року. Орієнтовна вартість української частини проекту 226 млн євро. Проект підтриманий також з боку румунського системного оператора Transelectrica. Окрім розширення пропускної спроможності транскордонних мереж у цьому напрямі, реалізація проєкту також підвищить надійність електропостачання споживачів південних регіонів України та Молдови та зніме обмеження видачі потужності генерації з ВДЕ на півдні України та сході Румунії. Також реалізація проекту дозволить забезпечити подальший розвиток магістральних мереж, насамперед будівництва ПЛ 750 кВ Приморська – Каховська для забезпечення взаємного резервування між ПС 750 кВ «Приморська» і «Каховська». Наразі триває процес узгодження початку реалізації проекту.
Встановлене в системі передачі основне обладнання, яке працює в безперервному режимі і визначає надійність та економічність роботи, виготовлено, в основному, у 50-70 рр. минулого сторіччя. За основними технічними характеристиками (вага й габарити, показники надійності та економічності тощо) воно поступається сучасному обладнанню і потребує все більших обсягів ремонтів. Такий стан значно впливає на збільшення втрат електричної енергії в системі передачі та обмежує можливість запобіганню технологічним порушенням – пошкодженням електротехнічного обладнання або порушенням його працездатності, що призводить до порушення нормальної та надійної роботи енергоустановок об’єктів електроенергетики. До ряду об’єктивних причин, через які втрати залишаються на достатньо високому рівні, потрібно віднести: - передачу електроенергії на великі відстані, що стосується особливо розподільчих мереж; - незадовільний технічний стан електричних мереж через знаходження в експлуатації спрацьованого устаткування.
Також слід зазначити, що внаслідок зміни в останні десятиріччя кліматичних умов значна кількість побудованих у 70-80-ті роки ліній є вразливими до дії підвищених кліматичних навантажень. Значною мірою це виявляється в осінньо-зимовий період. Внаслідок посилення навантажень та впливів від штормового вітру, ожеледі, вібрації та галопування проводів значно збільшується кількість пошкоджень елементів ПЛ та прискорився їх знос. Внаслідок цього виникла потреба докорінного технічного переоснащення та реконструкції ПЛ в цілому, оскільки проектний розрахунковий термін експлуатації (40 років) більшості з них вже закінчився. Крім того, з точки зору експлуатації ПЛ, потребують врегулювання наступні питання:
- списання ПЛ 35-110 кВ, які втратили значення міждержавних, розрізані з боку суміжних держав та не задіяні у передаванні електроенергії;
- вирішення питань технічного обслуговування та ремонту міждержавних ПЛ, які проходять по території Республіки Молдова;
- спорудження незаконних будівель, влаштування зупинок та стоянок автотранспорту, влаштування стихійних сміттєзвалищ безпосередньо під проводами ПЛ, що призводить до забруднення лінійної ізоляції, перешкоджає обслуговуванню та ремонту ліній електропередачі, може спричинити їх пошкодження, а також підвищує ризик виникнення нещасних випадків;
- посилення контролю за дотриманням землевласниками технологій обробки сільськогосподарських земель після збирання врожаю з метою утримання трас ПЛ у пожежобезпечному стані;
- недостатня кількість нових механізмів для знищення легкозаймистої рослинності та очерету в межах охоронних зон ПЛ, особливо в заболоченій місцевості;
- наявність вакантних місць електромонтерів з ремонту ліній електропередачі у штатних розписах лінійних дільниць з причини недостатнього рівня заробітної плати;
- недостатня укомплектованість лінійних дільниць сучасними засобами малої механізації (пересувні електростанції, електричний та механізований інструмент, монтажні пристосування);
- розширення просік діючих ПЛ до оптимальних параметрів з метою недопущення вимикання від падіння бокових дерев;
- недостатня кількість підйомників (АГП) з висотою підіймання 28-32 м на шасі автомобілів підвищеної прохідності для виконання робіт на підвищених опорах ПЛ 330 кВ;
- недостатня кількість та застарілий парк бригадних автомобілів, які вичерпали термін експлуатації.
Для систематизації та вирішення основних викликів в галузі, згідно статті 37 Закону України № 2019-VІІІ Про ринок електричної енергії щороку, розробляється та подається на затвердження Регулятору план розвитку системи передачі на наступні 10 років. План розвитку системи передачі на наступні 10 років має забезпечувати відповідність системи передачі потребам ринку електричної енергії та інтересам безпеки постачання електричної енергії.
План розвитку системи передачі на 2021 – 2030 роки містить:
1) заходи, спрямовані на забезпечення безпеки постачання електричної енергії;
2) основні об’єкти системи передачі, будівництво або реконструкція яких є доцільними протягом наступних 10 років;
3) інформацію про об’єкти системи передачі, які мають бути збудовані та/або реконструйовані протягом наступних 10 років, строки їх будівництва та/або реконструкції, джерела фінансування;
4) інформацію про інвестиції в об’єкти системи передачі, щодо яких вже прийняті рішення та які перебувають на стадії реалізації, із зазначенням прогнозних інвестицій, що мають бути здійснені протягом наступних трьох років.
Згідно Плану розвитку для забезпечення безперервного та надійного постачання електричної енергії передбачені наступни заходи:
Кілія та пристанційний вузол СЕС (ПС 110 кВ «Сонячна-Кілія») для приєднання об’єкта альтернативної енергетики до ПС 110 кВ «Кілія»;
Відсутність генеруючих джерел, за наявності однієї живлячої ПС 330 кВ «Арциз» ПЛ 330 кВ Молдавська ДРЕС – Арциз, спричиняє труднощі із забезпеченням надійного живлення споживачів південно-західної частини Одеської області при проведенні ремонтних робіт основних транзитів 110- 400 кВ, які живлять даний регіон. Для забезпечення необхідного рівня надійності енергопостачання та підтримання допустимих рівнів напруги в цьому районі виконуються проектні розробки щодо будівництва ПЛ 330 кВ Новоодеська – Арциз, а також планується встановлення статичних компенсаторів на ПС 110 кВ «Сонячна-Рені» Qвст=2х6=12 МВАр та ПС 110 кВ «Сонячна-Кілія» Qвст=2х8=16 МВАр.
Відсутність генеруючих джерел з гарантованою потужністю, за наявності однієї живлячої ПС 330 кВ «Арциз» ПЛ 330 кВ Молдавська ДРЕС – Арциз, спричиняє труднощі із забезпеченням надійного живлення споживачів південно-західної частини Одеської області при проведенні ремонтних робіт основних транзитів 110-400 кВ, які живлять даний регіон. При аварійному відключенні ПЛ 330 кВ Молдавська ДРЕС – Арциз живлення споживачів енерговузла ПС 330 кВ Арциз відбувається тільки по лініях 110 кВ. Така схема електропостачання є ненадійною, а рівні напруги на прилеглих підстанціях 110 кВ - низькими. Гранична потужність для шин 330 кВ та 110 кВ підстанції має місце при відключення ПЛ 330 кВ МолдДРЕС – Арциз за фактом перевантаження ПЛ 110 кВ Арциз – Старокозаче, Болград – Вулканешти № 1, 2 та складає 200 МВт.
Введення в роботу ПЛ 330 кВ Новоодеська – Арциз вирішує цю проблему. Після включення в роботу ПЛ 330 кВ Новоодеська – Арциз підвищується надійність енерговузла ПС 330 кВ Арциз, а рівні напруги на прилеглих підстанціях 110 кВ зростають на 8-9 кВ. Для забезпечення необхідного рівня надійності електропостачання та підтримання допустимих рівнів напруги в цьому районі виконуються проектні розробки щодо будівництва ПЛ 330 кВ Новоодеська – Арциз.
Роботи щодо будівництва ПЛ 330 кВ Новоодеська – Арциз планувалися на виконання Указу Президента України від 27.12.2005 № 1863/2005 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 9 грудня 2005 року «Про стан енергетичної безпеки України та основні заходи державної політики у сфері її забезпечення»; постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 № 428 «Про затвердження Програми комплексного розвитку Українського Придунав'я на 2004-2010 рр.» із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2008 № 580, Плану заходів на 2006-2010 роки щодо реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.07.2006 № 436-р. та пункту 8 витягу з протоколу № 7 Кабінету Міністрів України від 28.01.2013 року. На будівництво зазначеної ПЛ було покладено два основних завдання: 1. Уникнення енергетичної залежності від Республіки Молдова та Росії в зв’язку з тим, що з радянських часів постачання електроенергії Придунав’ю виконується з території Молдови від Молдавська ДРЕС, яка стала власністю «Интер РАО ЕЭС»; 2. Будівництво даної ПЛ забезпечить електроенергією від Об’єднаної енергосистеми України 9 адміністративних районів Південно-західної частини Одеської області з загальною площею 6,6 тис. кВ. кілометрів та населенням майже 700 тис. чол. Напрямком для передачі електричної енергії на ПС 330 кВ «Арциз», на якій вже проведені усі роботи з її прийому та передачі споживачам електроенергії з ПС 330 кВ «Новоодеська», є перетин Дністровського лиману або заплави р. Дністер.
Проходження ЛЕП через заповідне урочище «Дністровські плавні» у випадку скасування статусу урочища можливе шляхом виділення господарської зони з боку Нижньодністровського НПП для будівництва та обслуговування ЛЕП 330 кВ Новоодеська-Арциз. Вирішення питання виділення господарської зони можливе після прийняття рішення Науково-технічною радою Нижньодністровського НПП при наданні НЕК «Укренерго» техніко-економічного обґрунтування, технічних характеристик та особливостей будівництва остаточно обраного варіанту ЛЕП, обґрунтування впливу будівництва на екологічну безпеку, а також гарантування проведення компенсаційних заходів та заходів із захисту навколишнього середовища. Вирішено розробити ТЕО будівництва ЛЕП 330 кВ Новоодеська-Арциз з використанням існуючих передпроектних та проектних матеріалів.
Строки реалізації, 2016-2023 роки
Обсяг необхідного фінансування, 1 526 666 тис. грн. без ПДВ
Істотна динаміка зростання споживання Одеського енерговузла, значне завантаження елементів перетину ОЕС України – Одеса, Молдова, а також нестабільна робота Молдавської ДРЕС обумовили необхідність спорудження в зазначеному регіоні нового опорного джерела живлення, а саме ПС 750/330 кВ «Приморська» з прив’язкою її до існуючих мереж 330-750 кВ, в складі заходів ПЛ 750 кВ Южно-Українська АЕС – Ісакча, ПЛ 330 кВ Подільська – Молд ДРЕС, Усатове – Молд ДРЕС, Аджалик – Усатове № 2. Також передбачається будівництво ПЛ Приморська – Арциз на основі ПЛ 330 кВ МолдДРЕС – Арциз, яка буде цілком проходити по території України. При ремонтно-аварійному відключенні ПЛ 330 кВ Центроліт – Усатове та ПЛ 110 кВ Центроліт - Усатове живлення ПС 330 кВ Усатове та споживачів Одеського енерговузла здійснюється по ПЛ 330 кВ Приморська - Усатове № 1 і 2. Навантаження по лініях складають 247 і 221 МВт відповідно, що становить близько 50 % від тривало допустимого навантаження ліній.
(ІІ с.ш.) – Кілія (І с.ш.) – Струмок – Арциз-110 – Арциз-330;
Червоний Яр – Арциз-330.